Що робити, коли дитина не почала говорити вчасно? Якщо говорить дивно, по-своєму? Коли дитина відвідує логопеда, а результатів немає?
Я спілкуюся з логопедом, олігофренопедагогом вищої категорії, директором корекційно – розвиткового центру «Розмовляйко» (м. Луцьк) Людмилою Михайлівною Вознюк

Пані Людмило, кажуть що сучасні діти з пелюшок вміють користуватися гаджетами, але часто-густо позбавлені «дару» мови. Ви практик, яка ваша думка про це?

Пані Людмила. Так, на жаль, це правда! Нині дітей дошкільного та молодшого шкільного віку з розладами мовлення  дуже багато. Причому, кількість складних випадків збільшується у  непередбачуваній прогресії. До нашого центру щодня звертаються батьки, які стурбовані порушенням мовлення дитини.

У чому причина?

Пані Людмила. Причин багато: від народження недоношених дітей, родової травми, переношених немовлят, обвиття пуповиною (гіпоксія/асфіксія), мама перехворіла вірусним захворюванням під час вагітності, спадкового захворювання  до пізнього звернення до фахівців. А до того ж у  народі побутує думка: «А, нічого страшного – розговориться!».

Хибна думка?

Пані Людмила. Злочинна, по своїй безвідповідальності, недалекоглядності і наслідках, по відношенню до майбутнього життя дитини!

Коли батькам слід звернути особливу увагу на мовлення дитини?

Пані Людмила. Якщо йдеться про недоношену дитину, то тут батькам слід розуміти, що немовля виходжували за допомогою сильнодійних  препаратів, які шкодять слуховим та зоровим аналізаторам. У недоношених дітей мозок завбільшки кавове зернятко. Уявляєте, наскільки він вразливий! Страждає мозок – ідуть ураження ЦНС. Без наслідків з таких інкубаторів виходять лише одиниці. За їхнім розвитком слід пильнувати особливо прискіпливо.

Що саме можуть зробити батьки ще до фахової допомоги?

Пані Людмила. Найперше – працювати з дитиною ще з пелюшок! Емоційно спілкуватися, розмовляти, масажувати пальчики. Нині молодих мам вчать, як годувати дитину, купати. А як проводити ранню стимуляцію – чомусь не вчать. Хоча наші бабусі це добре знали і робили, промовляючи потішки, скоромовки, «сороку- ворону»! Вони інтуїтивно відчували, що розум дитини – на кінчиках пальчиків. Ще додам, що раннім свідченням порушення життєдіяльності може бути відсутність такого етапу у фізичному розвитку як процес повзання. Саме повзання демонструє, або не демонструє, налагодженість і взаємодію двох мозкових півкуль.

Це наша ментальна проблема – нехтувати проблемами мовлення дитини?

Пані Людмила. Наші українські батьки звертаються до логопеда «поставити» звуки, коли дитина має йти у школу. Тоді як на сполох треба бити у 2-5 років! П’ятирічна дитина, яка не розмовляє,  – це як зів’яла без поливу квіточка. Буває, дитині 5 років, а ти починаєш  діагностувати, обстежувати її біологічний вік, і виявляється, що у неї рухова сфера на 4 роки, мовленнєва – на 8 місяців, на рівні лепету. Буває і лепету немає, тільки белькіт. Уявляєте, яка розбіжність між біологічним та соціальним!

Як не дивно, але щораз частіше можна зустріти діток, котрі не можуть спілкуватись рідною мовою, але… називають окремі англійські слова. Радіти цьому чи все ж хвилюватись?

Пані Людмила. Є таке! Колись це здавалось дивною дивиною. Зараз же – ні. Такі випадки не поодинокі. Я трактую це так. Якщо дитина не спроможна оволодіти всіма складнощами зв’язного мовлення – активним словником, складовою структурою, граматико, звуковимовою, тоді вона шукає обхідні шляхи. Наприклад, створює власне мовлення, що не є зрозумілим для оточуючих (автономне), жестикулює або ж переходить на англомовну версію (з мультфільмів). Чому? Тому що насправді українська мова не є легкою ні у звуковикові, ні в граматиці. Порівняйте – слово «хлопчик» за способом творення звуків: язик повинен слідувати таким маршрутом: спочатку підняти і зімкнути м’яке піднебіння – звук «х», поставити напружений язик в міжзубну позицію – звук «л», проартикулювати бубликом голосний «о», зімкнути губи і виштовхнути через них повітря для звука «п», підняти язик «чашечкою» за верхні зуби – «ч», розтягнути губи в усмішку – «и», знову підняти і зімкнути м’яке піднебіння для звука «к». Звісно, англійське слово «бой» вимовляється набагато легше! Те саме з граматикою: англійська мова має іменники статичні (незмінні), у нас вони змінюються за родами, числами, відмінками, а дієслова мають різні часові форми і т.д., важко дитині оволодіти займенниками, прийменниками. Тому, навчити українця розмовляти рідною українською – не так просто!

Часто батьки переконані у тому, що логопед у садочку чи у школі настільки професійний, що спроможний здійснити корекцію будь – якого мовленнєвого відхилення. Помиляються?

Пані Людмила. Серед логопедів Луцька та області є багато фахових спеціалістів. Вони роблять дуже багато. Проте логопеди у дитсадках працюють лише з дітьми старших груп – тих, котрі уже готуються до школи. Причому, у Положенні про логопункти в переліку дітей, яким надається логопедична допомога, немає дітей зі складними порушеннями мовленнєвого та комунікативно-мовленнєвого розвитку. В умовах дитячого навчального закладу, через відсутність спеціально створених умов та належного інструментарію, не завжди вдається здійснити комплексну поетапну корекційну допомогу.

А як тоді батькам знайти «справжнього» логопеда, дефектолога для своєї дитини?
Пані Людмила. Чимало людей вважає, що логопед – фахівець, який «ставить» звуки. Так, він це теж робить. Але, насправді, логопеди – це ті, хто найперше розуміє причину і механізм порушення мовлення і чому діти взагалі не розмовляють. Логопед – такий собі соціальний детектив. Він повинен провести диференційну діагностику і знайти причини проблеми. Батьки зазвичай кажуть: «Ми ходили до логопеда. Він сказав привести дитину, коли вона заговорить. Тоді поставить йому звуки». Справжній фахівець такого не скаже. У такому разі треба шукати іншого логопеда. Часто буває, що мовленнєві розлади – це верхівка проблеми. Справжня причина криється глибше. Щоб її встановити, фаховий логопед чи дефектолог проводить диференційну діагностику. Ось такого і слід шукати.

Пані Людмило, зараз ви директор інноваційного, сучасного, потужного Центру “Розмовляйко” м. Луцьк. Без перебільшення, найкращого у західному регіоні. Які розлади мовленнєвої діяльності ви спроможні коригувати у вашому центрі?
Пані Людмила. Коли ми говоримо про проблемний розвиток, то маємо на увазі, що кора головного мозку функціонує неправильно і головне наше завдання – достукатися до неї і запустити, як цілісний механізм. Наші методики роботи дають хороший результат. Тому, що у нас заняття починаються не з сидіння за столом і не з роботи над артикуляційним апаратом. Перш за все потрібно підключати до роботи кору головного мозку. «Центр розвитку дитини» працює з 2002 року, тому є достатньо напрацювань, програм і методик. Спочатку місцем діяльності булла маленька кімнатка у приміщенні бібліотеки, згодом Університет розвитку людини «Україна» міста Луцька. Саме там об’єднувались і набували знань теперішні фахівці. Зараз у нас завдяки тандему з БФ «Будь зі мною» створена потужна база. Приміщення Центр “Розмовляйко” м. Луцьк поділене на блоки, на нульовому поверсі розташовані зала для сенсо-моторної інтеграції та велика зала для «Мульти-Болу», де завдяки фаховим інструкторам здійснюється вплив на пускові механізми мовлення.

На першому поверсі розташовані кабінети, де в групових формах та в індивідуальному форматі з дітьми займаються  за різними методиками; ігрова лабораторія з елементами педагогіки Монтесорі та інші.

На рецепції розміщений монітор, на якому йде пряма трансляція занять у спортивній залі, батьки можуть спостерігати за своєю дитиною, за тим як вона включається чи не включається в роботу. Наш центр «Розмовляйко» оснащений найновішим обладнанням, у ньому працюють фахівці за новітніми методиками.

Ми намагаємось надати допомогу у найважчих випадках, не відмовляючи нікому. Проте, ми чуємо повсякчас: «ми не знали, що такий центр є у нашому західному регіоні», «ми змушені були їхати до Києва» і т.д.
Пані Людмило, мова – це дар, якщо його не повернути дитині у певний час її розвитку, то вона стане у суспільному житті дуже вразливою. Але спостерігається певна розгубленість батьків, коли вони зіштовхуються з цією проблемою. Щоб ви порадили батькам?
Пані Людмила. Мовлення це дуже складний механізм, на рівні з космосом. Але рушійною силою всього є мотивація: потрібно лише захотіти батькам вчасно допомогти своїй дитині, зважитися, не ховати «голову у пісок», не бути байдужими та легковажними до майбутнього дитини! Адже для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все!

Адреса центру: м. Луцьк, вул. Набережна, 2, тел.0994948049; 0508255167

Напишіть відгук