Все це бла-бла-бла про корисність нововведень розвіюється, мов туман, після спроб використання надалівсько-мединських благ у реальному житті.
Спочатку ми змушені були оплатити за проїзд 4 гривні, хоч нібито валідатор не працював. Звісно, квитків на руки ми не отримали.
Вчора нібито тормозило програмне забезпечення валідатора. Насправді стало зрозуміло, що водіям не вельми кортить обслуговувати пасажирів електронною новинкою.
Із перших висновків: тернополянин може хоч сотню гривень ставити на рахунок електронного гаманця, проте валідатори розміщувались у громадському транспорті з таким розрахунком, що кожен тернополянин мусить витратити зайвих 20 гривень, купуючи пластикову картку. А для чого це робити краянам у такий складний час? Чому не можливо без проблем отримати кілька квитків за свої кошти з єдиного електронного гаманця?
