Менше управлінь – краще обслуговування?
Впроваджувати нововведення почали ще у 2016 році. Реорганізація відомства відбувається в рамках затвердженої урядом «Стратегії модернізації і розвитку Пенсійного фонду до 2020 року». Вона передбачає зменшення кількості територіальних управлінь шляхом їхнього злиття. У процесі об’єднання утворюється єдине управління, яке перебирає на себе усі адміністративно-управлінські функції та вирішує кадрові, організаційні та юридичні питання. За інформацією Пенсійного фонду України (ПФУ), у 2015 році в державі функціонувало 683 управління, наразі їх нараховується 295, і процес реформування триває.
«Якщо, наприклад, у кожному управлінні був бухгалтер, то питання бухгалтерії, юридичної служби, можливо господарської служби, будуть тепер організовані централізовано», – роз’яснює заступник Міністра соціальної політики України Микола Шамбір.
За інформацією Кабміну, таким чином за останні два роки чисельність працівників ПФУ зменшилася на понад 6 тис. В уряді наголошують, що скорочення відбулося лише за рахунок оптимізації управлінського та технічного персоналу. Як наслідок, фонд зміг суттєво знизити витрати на утримання адміністративного апарату. Наприклад, на Полтавщині у такий спосіб заощадили 282 тис. грн бюджетних коштів, а у Львівській області за рахунок вивільнених коштів планують на 30% підняти рівень заробітної плати працівникам фонду, які ведуть прийом громадян.
Щоб пенсіонери не відчули незручностей від реорганізації, послуги вони тепер отримують не лише в місцевих управліннях, а й у так званих «агентських» пунктах обслуговування, які ПФУ відкриває у приміщеннях банків, державних установах та відділеннях пошти.
«Раніше пенсійні послуги надавалися лише в управліннях Пенсійного фонду, яке часто могло бути одним у місті чи районі. Але зараз ми йдемо шляхом наближення послуг з пенсійних питань до людей. Суть цього процесу в тому, що громадяни можуть отримувати пенсійні послуги з призначення чи перерахунку пенсій у тому агентському пункті, який є ближчим до їхнього місця проживання. Відтак людині уже не потрібно витрачати час та кошти на поїздки до управління», – підкреслює голова правління Пенсійного фонду Олексій Зарудний.
Окрім цього, Стратегія передбачає створення понад 1000 віддалених місць для роботи спеціалістів Пенсійного фонду при сільських, селищних, міських радах та у ЦНАПах. Наразі у регіонах уже функціонує 599 таких місць, зокрема і на території ОТГ. Це дає можливість повністю ліквідувати або значно зменшити черги, а також обробляти більшу кількість заяв у значно коротші строки. На думку можновладців, якісні та прозорі адміністративні послуги при мінімальних витратах часу наближують Україну до європейських стандартів і сприяють підвищенню довіри до органів влади.
«Це ще один крок до того, щоб зробити життя людей кращим, щоб дати людям нагоду переконатися, що ситуація з владою змінюється на краще», – наголошує Президент України Петро Порошенко.
Пенсія – через Інтернет
Реорганізація ПФУ відбувається одночасно зі впровадженням сучасних інформаційних технологій у роботу фонду. Відомство поступово відмовляється від паперових справ, оцифровує архіви та переходить на електронні досьє. Це необхідно для того, щоб уся інформація зберігалася в єдиній базі. З 1 серпня 2016 року в усіх регіонах запровадили електронну централізовану систему призначення та виплати пенсій, що повинна унеможливити корупційну складову та знизити вірогідність помилок у нарахуванні виплат.
«Нова система має можливість аналізувати призначення пенсії за всіма варіантами, на які має право особа, та обрати найвигідніший», – підкреслює начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області Михайло Романів.
Модернізація торкнулася і пенсійних документів. Починаючи з 1 січня 2018 року ПФУ розпочав випуск нових пластикових посвідчень, які поєднують в собі кілька функцій: документу, що підтверджує особу, та платіжної картки, за допомогою якої можна отримувати пенсію та оплачувати товари і послуги. Також картка надає пенсіонеру доступ до порталу Пенсійного фонду.
«Електронне пенсійне посвідчення містить електронний цифровий підпис, за допомогою якого людина фактично дистанційно підтверджує свою особу і може подавати заяви та запити до органів Пенсійного фонду, не відвідуючи їх особисто, а винятково через інтернет. Людина може отримати доступ до власної пенсійної справи, даних про стаж та заробітну плату, користуватися іншими сервісами державних органів», – зазначає заступник Голови правління Пенсійного фонду України Владислав Машкін.
Щоправда, деякі експерти сумніваються у доцільності такого нововведення. Адже за дослідженнями Інтернет-асоціації України, активних інтернет-користувачів у віці 45-54 роки в нашій державі нараховується близько 16%, а у віці до 64 років – лише 9%. Однак у Пенсійному фонду переконують, що кількість таких людей буде зростати, і вбачають своє завдання у збільшенні зручних способів, за допомогою яких пенсіонери зможуть слідкувати за роботою ПФУ.
«Це спрощує контроль за нарахуваннями. Можна будь-коли отримати інформацію про індексацію чи скорочення виплат», – пояснює заступник голови ради Всеукраїнської асоціації пенсіонерів Михайло Ходаківський.
Посвідчення діє три роки, а потім перевипускається, як звичайна банківська картка. Технологія вже відпрацьована, оскільки такі пластикові документи з 2016 року видаються внутрішньо переміщеним особам. При цьому пенсіонер може оформити як звичайне посвідчення, так і електронну картку. Вибір залишається за громадянином.
У ПФУ зазначають, що пенсійна реформа неможлива без оновлення та модернізації Пенсійного фонду. Головне у цьому процесі – системність та послідовність. Остаточні результати українці зможуть оцінити вже за два роки.
Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю
У пошуках компромісу: як вирішити проблему “євроблях” в Україні?
