Концепцiя творiв художника забарвлена «поетикою невидимого» та естетичною оцінкою результатів дослiдження «видимого» в проявах кольору: рiзнобарвнi хвилi вiд акустики фарб провокують свiдомicть до величної дії — споглядання картинної площини. Частоти римованих плям поєднуються з фігуральним рухом площин i в деяких намальованих полотяних тлумаченнях наче починається гротескний дiалог невiдомих частинок всесвiту. Мелодiї просторових меж доповнюються абстрактним настроєм образності на гранi асоцiaтивного абсурду в примарi iншого вимiру. Образно-парадоксальне сприйняття художника в авторських iнтерпретацiях рождає живописнi притчi. Ця міфологія нiчого не пояснює, але привертає увагу до самодостатності творчих пошукiв автора.
Довідково:
Микола Сорока навчався в Вінницькій дитячій художній школі (1985 р.), Дніпропетровському художньому училищі (1989 р.), Львівської академії мистецтв (1995 р.).
Ще під час навчання брав активну участь в різних виставках сучасного мистецтва. Персональні експозиції відбувалися у Вінниці, Дніпропетровську, Львові, Кракові, Києві, Карміелі (Ізраїль) і Клівленді (США). Картини зберігаються в галереях і приватних колекціях України, Австралії, США, Німеччини, Польщі, Чехії, Ізраїлю, Португалії.
