Іду в потязі Перемишль-Київ. Працівниця кафе першою пропонує чай , каву, солодощі, бутерброди на «общедоступном». І спілкується принципово російською. Навіть, якщо пасажир розмовляє українською. І подібне в інтерсіті ( за моїми спостереженнями) скрізь. Хто їх бере на роботу? Чи існує конкурс, відбір? За якими критеріями? Чи є серед умов – знання української мови? Хто їх інструктує? Напевно, такі ж ватники. Без поваги до своєї країни. Ну, якось дивно і навіть гидко. Не хочу у них нічого замовляти. Але ж « Укрзалізниця»- це державна компанія. ( якщо і ПАТ , то з контрольним пакетом держави). Принаймні, не приватна. Тут важко відмахнутися : «да какая разніца». У чому ж річ? Хіба працівники цього стратегічного підприємства не мусять знати державну мову і спілкуватися нею з пасажирами. Якось відчуваю себе в своїй країні нацменшиною. Іноземці також в шоці. Наче до Росії потрапили. Чи, може, я багато вимагаю: обслуговувати мене українською у потязі державної «Укрзалізниці»?