Уже декілька сотень банерів встановлені. Гасла на них повідомляють про шкоду від пластикових виробів і про альтернативу – живі квіти.«Цією темою ми активно почали займатися два роки тому, і це довгострокова акція. Мали місце звернення нашого Бюро, звернення єпархіальних владик, – розповів кореспонденту РІСУ Володимиру Морозу керівник Бюро УГКЦ з питань екології, доктор богословських наук Володимир Шеремета. – Пластикові вінки і квіти не несуть жодної богословської символіки, також це традиція, яка поширилася у радянські часи і в Європі подібного немає. Ці вироби починають шкодити екології вже з етапу виготовлення сировини для них, адже для цього використовують нафтопродукти. Левова частка пластикових квітів не потрапляє на сміттєві полігони. Натомість їх палять, виділяються численні токсичні речовини, зокрема діоксини. Зрештою, на кладовищі та «кричуща» пластикова квітка аж ніяк не відповідає атмосфері…»
У Бюро з питань екології добре знають про розмови, що, мовляв, екологічна ініціатива «позбавляє шматка хліба підприємців».
На місцях екологічну ініціативу Бюро втілюють також не перший рік.
«Для Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ ми отримуємо цього року 150 банерів, а торік було 5. На міських кладовищах, що у Тернополі і Підгородньому, такі уже стоять, – розповідає референт Бюро у вказаній архиєпархії о. Василь Шафран. – Деканати та парафії отримують ці банери за певні невеликі вкладки, адже Бюро їх робило за свій кошт. Торік кожен банер обійшовся у приблизно 60 грн, а цього року – більше. Окрім того, розповсюджуємо листівки про шкоду підпалів сміття: от тільки повернувся зі Збаража, де поширювали ці летючки у церквах».
Особливого розголосу екологічна ініціатива Церкви набуває у Пасхальний період, бо саме тоді люди традиційно закуповують багато пластикових вінків і квітів. Але відповідну роботу небайдужі парафіяльні священики проводять цілорічно.
«У нас на парафії в селі Острів (біля Тернополя) місцеві люди вже знають про все – не купують пластикових квітів, хіба 1-2 вінки на похорони. Більше купують ті, хто іде на похорони чи могили з Тернополя або інших міст, і не освідомлений у темі. Зрозуміло, що коли вже приходять із пластиковим вінком, ми не можемо заборонити. Але вірним треба розуміти – закордоном усі ці вироби спалюють у котельнях з відповідними фільтрами, котрі вловлюють шкідливі речовини. У нас такого немає і викиди йдуть у довкілля», – продовжує о. В. Шафран.
Якщо б в Україні відповідні проблеми вирішували, як у багатьох розвинутих країнах, то Церква не робила б такого наголосу, пояснює о. В. Шафран. Наразі ж ситуація така, що акція, за його словами, буде тривати і в наступні роки. В. Шеремета також підтверджує, що до забезпечення всіх кладовищ інформаційними банерами та донесення інформації до всіх вірних УГКЦ потрібно виконати ще дуже багато роботи.
«Думаю, що будуть обговорення на деканальних з’їздах. Я особисто на парафії також неодноразово говорив про пластикові квіти й вінки, то приблизно 50% людей на похорони уже несуть живі квіти. Пояснювати людям потрібно постійно, а потім – періодично нагадувати», – каже отець Олег Харишин, прес-секретар Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ.
«Найперше варто розуміти, що найбільше, чого душі наших померлих рідних, близьких, друзів потребують від нас, – це молитва», – підсумовує В. Шеремета.
