Дотепер українське законодавство визначає народну медицину, як метод оздоровлення, профілактики, діагностики та лікування, які ґрунтуються на досвіді багатьох поколінь людей, усталені в народних традиціях і не потребують державної реєстрації.
Що це за методи та як їх можна обґрунтувати з наукової точки зору – доказовій медицині невідомо.
По-перше, ані наукою, ані законодавством не передбачено критерії підтвердження досвіду багатьох поколінь та усталеності у народних традиціях.
По-друге, будь-які методи оздоровлення, діагностики та лікування мають бути безпечними та дієвими для пацієнтів.
Якщо сучасна медична наука не визнає практику цілителів, знахарів і екстрасенсів, як метод лікування, цього не може визнавати закон і держава.
І в жодному разі Міністерство охорони здоров’я не може надавати дозвільні документи на методи, безпечність та ефективність яких неможливо гарантувати.
Підготовлений Законопроект передбачає скасувати видачу спеціального дозволу на зайняття народної медицини (цілительства). Також він забороняє рекламу народної медицини.
Якщо його ухвалять, це не означатиме, що люди, які практикують цілительство, не зможуть цим займатися. Проте їхня діяльність не визнаватиметься законом, як така, що може допомогти комусь не хворіти чи вилікуватися.
Пацієнти, які звертатимуться до гомеопатів чи знахарів, бачитимуть, що їхня діяльність не підкріплена жодними державними документами, а отже це не є місцем, де надається медична допомога.
Весь законопроект можна почитати на сайті МОЗ: https://goo.gl/Y9rLHv
