Судом встановлено, що, відповідно до заяв відповідачки, з 1 серпня 2016 року по 31 липня 2017 року як малозабезпеченій особі, яка доглядає за 80-річною особою, їй призначено щомісячну грошову допомогу. Сім’я Оксана Р. складається з шістьох осіб: трьох її дітей, матері та батька.
У ході перевірки, здійсненої управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Тернопільській області, стало відомо, що впродовж 7 місяців 2016 року Оксана Р. перебувала за межами України. Про зміни обставин догляду відповідачка управління захисту населення не повідомляла.
25 липня 2017 року Оксані Р. було надіслано претензію щодо повернення надміру виплачених коштів. У відповідь вона повернула лише 250 грн.
У поданій апеляційній сказі управління праці та соціального захисту населення Бучацької РДА просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольними позовні вимоги у повному обсязі.
У поданому відзиві представник відповідачки просив рішення суду залишити в силі, оскільки позивач не навів підстав, що Оксана Р. поступила недобросовісно і що вона отримала додаткові прибутки за кордоном.
Факт перебування за межами України не свідчить про зміну місця проживання відповідачки. Жоден законодавчий акт не пов’язує тимчасове перебування за кордоном із правом отримання допомоги.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та заслухавши доводи сторін, колегія суддів апеляційного суду Тернопільської області прийшла до висновку, що вона є необґрунтованою, а тому залишив її без задоволення, а рішення Бучацького районного суду — без змін.
Рішення є осточним і касаційному оскарженню не підлягає, повідомляє прес-служба апеляційного суду Тернопільської області
