Загальний вилов риби та інших водних біоресурсів підприємствами рибної галузі України в 2018 році склав 61,5 тисяч тонн біоресурсів, з яких риби – 58 тис. тонн (у 2017 р – 82 тис. т.). В 2018 році в Україні спожили 400 тис.тонн риби та рибної продукції.
Виловом риби займаються більше 400 суб’єктів господарської діяльності, які мають квоти на спеціальне використання водних біоресурсів. На їх частку припало майже 41,5 тис. тонн риби та інших водних біоресурсів, добутих в 2018 році.
• Чорне море – 8 332,6 тонни;
• Азовське море – 16 149,7 тонни;
• Причорноморські лимани – 480,4 тонни;
• р. Дунай – 246,6 тонни;
• пониззя Дністра з лиманом та Кучурганське в-ще – 1 512,5 тонни;
• Дніпровсько-Бузька естуарна система – 2 782,7 тонни;
• водосховища Дніпра – 11 795,8 тонни;
• інші водойми – 189,7 тонни.
Найбільше було виловлено таких водних біоресурсів:
• бички – 10 866,5 тонни;
• тюлька, верховодка – 6 248,4 тонни;
• карась сріблястий – 5 429,7 тонни;
• рапана – 5 379,6 тонни;
• лящ – 2 442,3 тонни;
• плітка – 2 121,7 тонни;
• шпрот – 1 530,8 тонни.
Рибоводні господарства виростили майже 20 тис. тонн водних біоресурсів..
Крім того, у 2018 році ТОВ «Інтеррибфлот» виловило 15 тис. тонн антарктичного криля, що майже вдвічі більше, ніж за минулий рік (у 2017 р. – 7,9 тис. тонн).
Успіхи з вилову криля чиновники Держрибагентства видають за свої … Але, судно «Море Співдружності» що проводить лов в Антарктиці знаходиться в оренді у ТОВ «Інтеррибфлот» і чиновники рибного відомства до успішності його роботи не мають ніякого відношення.
Давайте ближче познайомимося, а що стоїть за сухими цифрами статистики. В 2017 році на Азовському морі було встановлено рекордний вилов в 37,5 тис.т. На папері ця цифра виглядає дійсно переконливо, чи жарт, більш ніж половина всього українського вилову, який склав у 2017 році 82 тис. тонн. Але, якщо ближче з нею познайомитися, дізнавшись, а який асортимент виловили на Азові, то стає зрозумілим, що вітчизняна рибна галузь знаходиться в дуже жалюгідному стані. Справа в тому, що більше 99,9% від усього річного вилову в Азовському морі складають три види: азовська хамса, тюлька та промислові види бичків. Тільки 136,7 тонн було виловлено на Азові в 2017 році всіх разом узятих інших видів риби … і це з заявленого загального вилову в 37,5 тисячі тонн. Піленгаса виловили 105,5 тонн, а судака всього… 110кг., тоді як ще десять років тому його ловили сотнями тонн.
В 2018 році через різноманітні об’єктивні та суб’єктивні обставини на Азовському морі виловили лише 16 149,7 тонн водних біоресурсів.
Вилов риби в Азовському морі забезпечує більш ніж половину всього українського рибного промислу. На даний момент він регулюється договором між урядами України і РФ про співпрацю в галузі рибного господарства та угодою між Держкомітетом України з рибного господарства та рибної промисловості та Комітетом РФ з питань рибальства в Азовському морі.
Квоти на вилов риби в Азовському морі розподіляються між Україною і РФ протоколом засідання Українсько-Російської комісії з питань рибальства в Азовському морі. 24-26 жовтня 2017 року, між двома країнами був підписаний черговий протокол з рибальства на 2018 рік. Згідно з документом, загальний ліміт вилову риби для двох держав склав: хамси азовської 55 тис. т, тюльки — 70 тис. т, азовського бичка — 25, 2 тис. т. Понад 60% із загального ліміту відійшло Україні.
Також ліміт вилову був встановлений і на судака (10 тонн), на пеленгаса (240 тонн), на оселедець (400 тонн), а також на інші види риб (в цілому, ліміт складе 875 тонн).
Ліміт на вилов пеленгаса був розділений порівну між РФ і Україною, на бичків – 15 тис. тонн для України і 10 тис. тонн для Росії. На засіданні відзначили, що Росія має права на вилов більшої кількості тарані – 700 тонн, оскільки ця риба водиться в акваторії моря, яка територіально відноситься до РФ.
Повідомити чисельність підприємств що здійснювали вилов в басейні Азовського моря у 2018 році не можемо з причини відсутності відповідної інформації про кількість користувачів з Російської Федерації. Чинними міждержавними угодами обмін такими даними не передбачений. Від України вилов водних біоресурсів здійснювали 82 користувачі.
З наявних рибних запасів в Азовському морі тюльки, бичків, тарані, оселедця і піленгаса в повній мірі Україна може претендувати на вилов тюльки, хамси, бичків і пеленгаса. Запаси цих видів риб більше локалізовані в “нашій” зоні. Тому що, наприклад, тарань знаходиться переважно в опрісненній частині Азовського моря (його східна частина). Тому ми і виловили її в 2018 році всього 0,5 тонни.
24 жовтня 2018 року в Києві проходило засідання українсько-російської комісії з питань рибальства в Азовському морі, на якому повинні були розглянути квоти на вилов риби в 2019 році . Але його було зірвано.
Треба нагадати, 6 вересня РНБО ухвалила рішення про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною і РФ, а 17 вересня президент України Петро Порошенко підписав указ про введення в дію цього рішення РНБО.
Експерти ще тоді попереджали, що це політичне рішення може мати цілком конкретні економічні наслідки для всього Приазов’я, зокрема — для риболовецької галузі. Наприклад, слідом за ним можливий перегляд положень договірної бази двох країн по Азовському морю. Під великим питанням опиняється не лише економічна складова азовського рибальства, а й навіть фізична безпека вітчизняних рибалок, повідомляє прес-служба Асоціація рибалок України, ніби не знаючи, що в УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА З РОСІЄЮ,
До сих пір згідно з Угодою по рибальству на Азовському морі між Україною та Росією, українські рибалки мали можливість ловити рибу по всій його акваторії. Але вони побоювалися, що з припиненням її дії у них залишиться право лише на прибережний лов.
Напевно, в Асоціації рибалок не були на фронті …
Зменшення обсягів вилову риби в Азовському морі може істотно знизити економічні показники всієї галузі.
– Азовське море має велике значення для вітчизняного рибного промислу. У 2018 році в водоймах України було виловлено 41,5 тис. т. риби. На частку Азовського і Чорного морів припали 24 482,3 тис. т. водних біоресурсів, або 59% від загального обсягу вилову, — підкреслює голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.
Невизначеність договірної бази може скоротити зону вилову риби до її прибережної частини. Якщо Протокол з розподілу лімітів вилову риби в Азовському морі на наступний рік не буде підписаний, кожна країна встановить собі ліміти сама в тих квадратах, де вважатиме за потрібне. Не маючи силової переваги на Азовському морі в нас може залишитися для вилову риби лише прибережна частина.
За оцінками Асоціації рибалок України, за підсумками минулого року улов азовських рибалок у п’ятикілометровій прибережній частині склав тільки 2% від усього вилову в Азовському морі.
– На Азовському морі працює 45 рибопромислових суден. Якщо вони ловитимуть в прибережній зоні, то за місяць відутюжать її так, що там навіть равликів не залишиться. Буде завдано непоправної шкоди Азовському морю, і я не знаю, чи відновиться воно після цього, — застерігає Олександр Чистяков.
Ми ризикуємо втратити Азовський риболовецький флот України. Він досить зношений, і при тривалому простої, може виявитися, не підлягає відновленню. У промислі здебільшого задіяні кораблі, випущені в 60-70 рр. минулого століття, найновіші — 2000-2002 років випуску.
– Прийшов час оновлювати флот, але немає загального розуміння, як це буде відбуватися і чи варто взагалі це робити — чи збережеться промисел в подальшому – хвилюються рибалки.
Україна може втратити свій риболовецький флот назавжди. Відновлювати його на Азовському морі неможливо — там немає жодної судноверфі.
– Зупинка або скорочення рибного промислу в Азовському морі загрожують втратою не тільки флоту, а й кваліфікованих фахівців галузі. Зменшення зони вилову може призвести до скорочення числа робочих місць у риболовецьких компаніях, і відповідно — до ще більшого економічного занепаду Приазовського регіону – говорить керівник Асоціації рибопромислових підприємств Азовського моря Марія Ганчева.
В Азовському морі у України залишилось понад 40 одиниць середньотоннажних суден. Це більш ніж 400 осіб екіпажів, плюс обслуговуючий персонал та підприємства берегової обробки — разом, кілька тисяч чоловік, яких при зупинці вилову риби потрібно буде якось працевлаштувати. Якщо не буде гарантій і пропозицій з боку держави, така ситуація може призвести до соціального вибуху в регіоні. В період складних взаємин з РФ усі кардинальні політичні кроки повинні бути максимально виваженими, щоб не завдати непоправної шкоди вітчизняній економіці. Не буде азовського вилову уся рибна галузь зазнає великих втрат.
Рибалки скаржаться на відсутність розробленої та затвердженої Держстратегії розвитку рибного промислу в Азовському морі, а також повну незахищеність своїх прав в цей складний кризовий час.
Також слід зазначити що за даними Державної екологічної інспекції (ДЕІ) Мінприроди України Азовському морю загрожує справжня рибна катастрофа. Так, за останнє десятиліття в Азовському морі майже в десять разів зменшився обсяг вилову піленгаса, в три рази – судака, в чотири – камбали-калкана.
Сьогодні на грань виживання поставлені осетрові види риби, які через незадовільний екологічний стан Азовського басейну, браконьєрства і нерозумного ведення промислу знаходяться як вимираючі види в Червоної Книзі України. Так само сьогодні від цих причин, та плюс ще майже через повне зникнення природних нерестовищ дуже страждає вселенець Азовського моря – піленгас. Без всякого сумніву, останнім часом зграї піленгаса катастрофічно порідшали. Якщо в 2007 році українські рибалки його виловили 2 236 тонн, то в 2018 всього 68,5 т. З болем слід зазначити, що одними з основних причин такого є, як відсутність повноцінних умов для нересту піленгаса, так і загальна екологічна обстановка в Азовському море. У Молочному лимані несвоєчасно і тільки періодично розчищається штучна промоїна що з’єднує лиман з морем. Унаслідок цього без проточності води в літні місяці відбуваються масові заморні явища риби в лимані. В 2017 році за недбалості та корупційних дій чиновників загинуло 2 млн. 800 тис. штук молоді піленгаса.
Основною причиною скорочення видів в інспекції вважають нераціональне ведення рибного господарства і неналежну охорону водних живих ресурсів. Значної шкоди завдає браконьєрство, яке за останні роки досягло загрозливих масштабів і набуло ознак організованої злочинності.
Екологи стверджують, що ще недавно рибні запаси здавалися практично невичерпними, проте сьогодні загибель Азовського моря здається неминучою через безперервне варварське знищення риби. Вони пропанують для відновлення рибних ресурсів зупинити промисел мінімум на п’ять років.
В даний час природа дуже страждає від господарської діяльності, вона стала залежною від людини. Тому якщо ми говоримо про відновлення риб’ячих зграй Азова не обійтися без практики штучного зариблення аборигенними видами риби, а також вселенця – піленгаса. Знижуючи промисел треба надати бізнесу, всі умови для розвитку Аква і марикультури, що включає в себе садкові господарства, а також мідійні і устричні ферми.
Азово-Чорноморський басейн
За словами експертів Асоціації рибалок України структура вилову в Чорному і Азовському морях сильно змінилася за останні три роки.
Якщо в 2008-2013 рр. в Чорному морі добували 38,3 тис. т риби, то в 2014 р вилов склав усього 4,3 тис. т, а в 2015 р ледь перевищив 3 тис. т. В 2018 р він склав 8 332,6 тонни. При цьому до від’єднання Криму 94% річного вилову в Чорному море доводилося на два види риби (кілька, хамса азовська і чорноморська), зараз же їх частка впала до 73%.
Вилов азовської хамси в Чорному морі майже припинився, а чорноморської впав в 13 разів з 2013 р (з 1 686 тонн до 126 т).
У період масової міграції хамси ми тепер не можемо ловити в північно-східній частині Чорного моря, в районі Керченської протоки і прикримських водах. Зараз більше 90% всього улову в Чорному морі становить кілька. при цьому зберігається потенціал для розширення промислу – її запаси оцінюються в 185 тис. т.
Перспективи загального щорічного вилову в Чорному і Азовському морях фахівці оцінюють в обсязі до 150 тис. тонн. Але на сьогодні в Україні немає промислових можливостей виловлювати рибу в такій кількості.
Вилов риби в Україні після анексії Криму
У 2018 році на частку Чорного моря припало 8,3 тис. тонн риби, виловленої в акваторії. Цей малий результат пояснюється, перш за все відокремленням Кримського півострова з 2014 року, в ході якого Україна втратила серйозну рибальську базу: порти і риболовецький флот, які приносили нашій країні 63% морського вилову рибної продукції.
З втратою Криму країна позбулася чималої частини свого флоту, 108 одиниць якого залишилися в автономній республіці. З них 20 портових, 11 державних і 60 приватних рибальських суден. Ще 17 одиниць належали територіальним органам Держрибагентства. На сьогодні судна, які були в Криму перереєстрували в Іллічівський морський рибний порт (ІМРП): суда «Фішинг Компані», ДП «Сервіс», судно Інтеррибфлота «Море Співдружності», «Семііз», « Кореїз », « Каліпсо », три судна -танкера «Східний», «Південний», «Таманський». За даними Асоціації рибалок України, залишки океанічного рибопромислового флоту віддали в оренду і він працює, але за межами нашої країни під прапорами інших країн. Особливим болем є повна безповоротна втрата судна «Буряченко».
Що відбувається з Чорним морем?
Крім політичних причин, які привели до падіння вилову риби Україною в Чорному морі, існують і безліч інших, в основному екологічного характеру. Головна з них полягає в зменшені рибних запасів самого моря.
Характерною особливістю Чорного моря є відсутність життя на глибинах понад 150-200 м (там живуть тільки бактерії). Без життя сірководнева зона (нижче 200 м), займає 87% його водної маси. У розпорядженні тварин і рослин всього 13% об’єму води.
Чорне море одне з найменш заселених морів на землі. На один кубічний кілометр чорноморської води припадає лише тридцять сім кілограмів біологічної маси. Так виходить тому, що життя в Чорному морі зосереджене тільки у вузькій прибережній смузі в області невеликих глибин.
У кисневому шарі біля українських берегів мешкають 120 видів риб, багато з них ще в 50-х роках вважалися промисловими: камбала-калкан, кефаль, білуга, мерланг, катран, луфарь, сарган, лаврак, оселедець, морський окунь, йорж, темний горбиль , султанка, атерина, кілька, ставрида, хамса, бички. На сьогодні в промислових обсягах виловлюється лише кілька, хамса і бичок. Всі інші види вітчизняним промислом в Чорному морі виловлюються в незначній кількості.
На зменшення рибних багатств впливають багато чинників:
• Забруднення акваторії. На березі моря стоять великі міста, металургійні і хімічні підприємства, чиї стоки потрапляють в море безпосередньо або ж через систему річок. З річок в море потрапляють і хімікати з сільськогосподарських полів. Так ще в 1970-ті роки вчені писали про інтенсивне забруднення поверхневого шару води завтовшки 5-10 см, в якому розвиваються мальки безлічі риб. В наслідок зникла скумбрія, яка раніше вважалася однією з промислових риб;
• Будівництво дамб на річках і браконьєрський вилов зіграли головну роль в скороченні популяції осетрових риб, які нерестяться в річках, а статевозрілого віку досягають через 10-14 років життя;
• Зниження кормової бази риби відбувалося за рахунок появи в Чорному морі в 40-х роках минулого століття хижого молюска рапана, який не мав ворогів в Чорному морі і поїдає аборигенних молюсків фільтраторів води. Через те вода в морі стає не прозорою, брудною. Ще одна причина це, люди порушили кормову базу, використовуючи донне тралення, внаслідок чого при використанні важких донних тралів при полюванні за рибою просто знищувалися донні молюски – корм для риби.
Наші річки …
Оцінюючи звіти рибних чиновників про вилов риби у внутрішніх водоймах в розмірі 17 тис.т., хочеться запитати, а хто дозволяє виловлювати рибу в такій кількості в наших багатостраждальних внутрішніх водоймах які знаходяться в критичному стані? Наука? Так ми знаємо, на прикладі псевдонаукових ловів на Азовському та Чорному морі, що сьогоднішня «наука» готова за винагороду обґрунтувати хоч повне знищення рибних запасів … Ми всі бачимо до якого стану доведені наші річки … корупція в природоохоронних структурах, браконьєрство, незаконна забудова прибережний природоохоронних смуг, що не дає річці само очистити свої води, а так само позбавляючи рибу традиційних місць нересту, все це призвело до того, що риби стало катастрофічно мало. Всі водойми країни перетягнуті браконьєрськими сітками … У річках виловлюється 17 тис.т. риби. Споживання риби в Україні в 2018 році 400 тис. тонн риби. Так невже через 4% від загального споживання потрібно остаточно вбити всю рибу в наших водоймах?
Відновлення рибних ресурсів
З початку року в українські водойми зарибнено понад 41 млн екз. молоді риб
Вселення водних біоресурсів у водні об’єкти України здійснювалось за рахунок державного та місцевих бюджетів, користувачів водних біоресурсів, громадських організацій, благодійних внесків тощо. Таким чином, від початку 2018 року до водойм країни було зарибнено 41 млн 149 тис. екз. різних видів риб (за виключенням суб’єктів аквакультури). Загальна вага вселеного рибопосадкового матеріалу перевищила 1,6 тис. тонн.
Зокрема, за рахунок бюджетних коштів різного рівня було випущено 15 млн 691 тис. екз. молоді риб, з яких майже 14 млн екз. – державними заводами.
Так, державними установами, які належать до сфери управління відомства, протягом року відбувалося зариблення наступних водойм:
• Київське, Кременчуцьке, Каховське, Дністровське водосховища;
• Дніпро-Бузька гирлова система;
• Дніпро-Бузький лиман;
• річки Дністер, Десна, Сейм, Шостка, Південний Буг, Чайка, Конка, Серет, Черемош, Прут, Сула, Сугоклея, пониззя р. Дніпро.
За рахунок коштів користувачів, які здійснюють свою господарську діяльність за Режимами спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ) у поточному році було вселено 20 млн 123 тис. екз. водних біоресурсів. За науково-біологічними обґрунтуваннями – майже 205 тис. екз.
За власні кошти користувачів водних біоресурсів, громадських об’єднань рибалок та любителів, а також за рахунок компенсаційних коштів та благодійних внесків у 2018 році було випущено 5 млн 129 тис. екз. молоді риби.
Золоті рибки…
Необхідно так само сказати пару слів про те, скільки товарної риби у нас вирощується: За офіційною статистикою близько 20 тис.тонн у 2018 році виростили вітчизняні рибоводні підприємства. Багато це чи мало?
Це занадто мало! Такі цифри говорять про повний провал Програми з розвитку Аквакультури в країні. Але ж за рибництвом майбутнє всієї рибної галузі України.
– Для того щоб досягти рибоводних успіхів у нас все є: і безкрайні водні простори (в Україні 63 тисячі річок, 40 тисяч озер, 400 000 ставків, 1 100 водосховищ, два моря) і найкращі рибоводи в світі, які не знайшовши застосування свого досвіду і знань змушені були шукати собі роботу за кордоном. Саме їх старання допомогли Китаю впевнено посісти перше місце в світі за кількістю вирощеної риби (для порівняння в Україні виростили 20 тисяч тонн риби, в той же час в Китаї 46 мільйонів тонн!) – говорить глава Асоціації рибалок України Олександр Чистяков – Українські програми дозволили Ізраїлю наситити внутрішній ринок рибною продукцією власного виробництва. А так же увійти в список світових лідерів по виробництву червоної ікри. І це все в пустелі! .. Українські рибоводи вивели Румунію на перше місце в світі по виросту білуги. А українські племінні селекційні коропи і технології дозволили Польщі посісти перше місце в Європі по їх розведенню. Українські рибоводи брали найактивнішу участь у розвитку рибної галузі В’єтнаму, Лаосу, Сінгапуру, Малайзії, Арабських Еміратів, і навіть в Африці.
Асортимент вирощеної в вітчизняних водоймах риби теж не великий – в основному в Україні вирощують коропа, товстолоба та білого амура, усі інші види риб – у незначній кількості, хоча сучасна наука з риборозведення дозволяє вирощувати велику різноманітність видів риби, водоростей і молюсків. На сьогодні наша морська акваторія зовсім не використовується для риборозведення, що є неприпустимим.
Незважаючи на труднощі рибницькі господарства в країні працюють. У внутрішніх вітчизняних водоймах найбільший обсяг риби та інших водних біоресурсів одержано підприємствами Одеської (12 % від загального обсягу по Україні), Черкаської (11 %), Донецької (8 %), Миколаївської (7 %), Херсонської та Сумської (по 6 %), Вінницької та Дніпропетровської (по 5 %) областей.
Щоб зберегти вітчизняну рибну галузь, необхідно її переформувати, зробивши особливий акцент на розвиток аква- та марикультури. Тим паче, що це відповідає світовим тенденціям. Авторитетна сільськогосподарська організація ООН (ФАО) закликає до розвитку рибництва. Згідно з її Програмою до 2020 р. споживчий кошик населення планети на 65 % буде поповнюватися рибою, вирощеної в аква- або марикультурі, і тільки 35 % будуть забезпечуватися надходженнями від вилову із дикої природи.
Досить бездумно черпати у природи! Потрібно починати вирощувати рибу для продовольчого кошика. Адже природні ресурси не безмежні, і сьогодні серйозно виснажені. В Україні є все – і неосяжні водні простори, і іхтіологи та рибоводи світового класу для того, щоб в короткі терміни почати вирощувати риби в п’ять, шість разів більше, ніж сьогодні.
При раціональному використанні внутрішніх водойм і морів Україна цілком може стати європейською Рибницею – вважають в Асоціації рибалок України.
****
Статистика стверджує, що один рибак дає роботу ще шістьом співвітчизникам: комірникам, водіям, переробникам, продавцям … Треба про це завжди пам’ятати.
Країна, яка має безпрецедентно сильних людей і безпрецедентно родовиту землю, скотилася до того, що по відношенню до світових стандартів харчування людей українці споживають тільки частину того, що потрібно для збереження якісного і здорового життя. Вони не доїдають 36% м’яса, 43% плодів і ягід, не доїдають майже 45% молочних продуктів, 57% – риби. В аграрній країні люди голодують
На сьогоднішній день фахівці зі страхом спостерігають, в якому катастрофічному стані перебуває вітчизняна рибна галузь. Вона вимагає негайних кроків для її порятунку. В результаті багаторічної безгосподарності та відкритого браконьєрського мародерства наших водойм, тотальної корупції в рибній галузі, наші моря і внутрішні водойми знаходяться в депресивному стані. Густа “тінь”, яка знищує вітчизняну галузь, прогресуючий дефіцит рибопродуктів – це “заслуга” не тільки злодійкуватих керівників держпідприємств і чиновників, які покривають їх, маніпулюють обсягами вилову, але і несумлінних приватників, які практикують той же, щоб приховати доходи від оподаткування.
Прес служба Асоціація рибалок України
