Справа про рейдерство, до якої нікому немає діла

Є в Тернополі державне підприємство – “Тернопільський комбінат хлібопродуктів”. Належить воно до ПАТ “Державна продовольча корпорація України”. Мабуть всі тернополяни знають про величезну зелену будівлю в обласному центрі на вулиці Гайовій, яку багато років ще називають “заготзерно”. Тут розміщені основні потужності підприємства, хоч діяльність здійснюється й в інших приміщеннях. Зокрема, Тернопільський КХП має свої приміщення в селі Миролюбівка неподалік від Тернополя.
У 1994 році Верховна Рада України спеціальним законом встановила, що це підприємство не підлягає приватизації. А це означає, що майнові комплекси підприємства не можуть будь-яким способом перейти з державної власності в приватну.
Не можуть, але перейшли!
У 1999 році фонд державного майна передало в оренду ТОВ “Віконт” триповерхову будівлю млина з цокольним поверхом площею 2 293 м², які знаходяться в селі Миролюбівка Тернопільського району. Вже наступного року орендар захотів провести ремонт будівлі власним коштом. Держава в особі фонду держмайна та ДАК “Хліб України” надала згоду на проведення ремонту, але з обмеженнями. Покращення будівлі не підлягатимуть будь-якій компенсації, якщо його не можна буде відокремити від орендованого майна без заподіяння йому шкоди.
У 2001 році фонд держмайна передав тому ж таки ТОВ “Віконт” в оренду ще частину приміщень Тернопільського КХП. Мова йде про побутове приміщення з лабораторією, склад під зерновідходи та свинарник, які теж розміщені в Миролюбівці. Ці будівлі орендар теж захотів відремонтувати за власний кошт, на що отримав дозвіл з тими ж таки обмеженнями – невідокремлювані покращення без жодних компенсацій залишаться у власності держави.
У 2007 році дія договору оренди закінчилась, і його не продовжили.
Та орендар – ТОВ “Віконт”, навіть не думав віддавати державні приміщення. Підприємство пішло до суду, щоб визнати за собою власність на частку державного майна, на яке законом встановлена заборона відчуження. Підставою для набуття права власності представники ТОВ “Віконт” вважають проведені за власний кошт ремонти.
В Тернопільському господарському суді їхній позов не задовольнили. В апеляції в Львові вони теж програли державі. Вищий господарський суд теж був на боці закону та залишив приміщення у державній власності. Тоді орендар пішов до суду по другому колу. Та в господарському суді Тернопільської області їм відмовили в перегляді справи за нібито нововиявленими обставинами. Але, як тільки змінилася влада в державі, у квітні 2010 року Львівський апеляційний господарський суд визнав право власності на частини будівель в Миролюбівці за орендарем. Мабуть, судді отримали “значимі аргументи”.
Окрім цього, ТОВ “Віконт” отримало ще й бонус, адже використовуються не лише будівлі, але й земельні ділянки, податки за які сплачує держава в особі Тернопільського КХП.
В минулому році цією ситуацією начебто зацікавились правоохоронці. В березні 2018 року навіть розпочато кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 191 Кримінального кодексу України (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем). Як йшлося в матеріалах кримінального провадження, “колишні службові особи ДП “Тернопільський комбінат хлібопродуктів спільно з директором ТОВ “Віконт” шляхом незаконних дій та підроблення документів привласнили майновий комплекс, що знаходиться на земельній ділянці площею 0,45 га по вулиці Млинова в селі Миролюбівка Тернопільського району, чим завдали збитків інтересам держави”.
Але далі все притихли. Держава досі не може використовувати власні приміщення, втрачає доходи, і захищати її не беруться ані чиновники, ані правохоронці.
Можливо, розголос про цю ситуацію заставить правоохоронців працювати, а майно нарешті повернути державі…

Володимир Бойко