Серед останніх владних ініціатив щодо врегулювання бізнесу найбільшою підтримкою користується ухвалення законодавства, яке боротиметься зі схемами, які використовує великий бізнес для виведення грошей за кордон і ухилення від податків (74%). Дві третини опитаних підтримують запровадження повернення частини коштів покупцю (кешбек), у випадку якщо продавець не видав фіскальний чек на товар, а також створення додатку на зразок Приват24 чи Монобанк, який дозволить сплачувати всі податки у смартфоні. Більше половини підтримують ініціативи щодо розширення сфери застосування касових апаратів (PPO), запровадження великих штрафів для бізнесу, якщо товар буде продаватися без чеку та можливість отримувати електронний чек замість паперового. Близько 40% виступають за ліквідацію податкової міліції і створення Бюро фінансових розслідувань, запровадження одноразового декларування (за ставкою 9-10%) громадянами наявного у них майна та коштів, з якого не сплачено податки, а також введення окремого податку для підприємців у галузі комп’ютерних технологій. При цьому слід зазначити, що серед тих, хто веде свій бізнес, або ж хоче мати власну справу швидше не підтримуються, аніж підтримуються ініціативи щодо повернення частини коштів покупцю (кешбек) або ж запровадження штрафів за невидачу чеку та розширення сфери застосування касових апаратів.
Половина опитаних вважають, що розширення застосування касових апаратів (PPO) – це скоріше наведення порядку у сфері сплати податків. Водночас 38% вважають такий крок влади швидше утисками малого підприємництва. Останнє твердження користується значною підтримкою серед тих, хто вже має власну справу.
79% опитаних вважають, що податки сприяють розвитку України. 74% переконані, що посилення контролю за сплатою податків призведе до покращення економічного становища в Україні. 68% переконані, що своєчасна сплата податків забезпечує достойну пенсію в майбутньому, і стільки ж підтримують твердження, що за несплату податків потрібно запроваджувати жорстку кримінальну відповідальність. При цьому не менше двох третин переконані, що розмір податків в Україні є дуже високим. Останню тезу найбільше підтримують ті, хто має власний бізнес. Окрім того серед цієї категорії опитаних найменшою підтримкою користуються твердження стосовно запровадження жорсткої кримінальної відповідальності за несплату податків, та те, що своєчасна сплата фіскальних зборів забезпечує достойну пенсію в майбутньому.
47% опитаних вважають, що основну частину податків потрібно в першу чергу спрямовувати у соціальну сферу (медицина, освіта, пенсії, субсидії). 39% вважають, що за рахунок податків в першу чергу потрібно реформувати і розвивати економіку, розбудовувати нову інфраструктуру держави.
Більше 70% переконані, що потрібно збільшувати розмір податків для олігархів та великого бізнесу. При цьому стосовно підтримки такої ініціативи стосовно фізичних осіб підприємців (ФОПів), малих підприємств та найманих працівників думки цілком протилежні. Більше 70% виступають або за те, щоб залишити податки для цих категорій без змін, або ж навпаки зменшити. Щодо середнього бізнесу то думки опитаних розділилися наступним чином: 25% підтримують їх збільшення для середнього бізнесу, 30% – за зменшення податків, стільки ж – за те, щоб нічого не змінювати. Підприємці, та ті, хто хочуть мати власну справу, на відміну від інших категорій населення, виступають швидше за зменшення податків для всіх категорій бізнесменів, за винятком олігархів.
85% підтримують посилення відповідальності за несплату податків для олігархів та великого бізнесу. 58% підтримують таку ініціативу щодо середнього бізнесу. Натомість для представників малого підприємництва думки опитаних розділилися: близько 40% підтримують посилення рівня покарань за несплату податків, стільки ж – проти. Останніх більше серед тих, хто має власну справу.
60% стикалися з ситуацією, коли продавець не видавав жодного чеку за придбані товари або послуги (29% – часто, 31% – час від часу), 38% – не стикалися з цим. Частіше з такою ситуацією стикалися молодь і ті, хто мають власну справу.
Лише 13% опитаних отримували протягом останнього року зарплату «у конверті», 85% – не мали такого досвіду. Частіше про отримання зарплати «в конверті» зазначали молодь і люди середнього віку, бажаючі мати свою справу і зайняті у приватній сфері (в останній категорії таких – 31%)
Половина опитаних знають суму податків, яку сплачують державі щомісяця при отриманні зарплати/прибутку, майже 30% – не знають, кожен п’ятий – вказав, що не отримує зарплати/прибутку. Більш обізнані із величиною податків молодші і люди середнього віку, з вищим рівнем доходів, підприємці та охочі мати свою справу.
Серед державних інституцій опитані найбільше довіряють армії та Президенту (більше 60%). Відносно високий рівень довіри також до Уряду (42%), Верховної Ради (41%), СБУ (37%). До всіх інших державних інституцій швидше переважає недовіра. Так, поліції довіряють 32%, не довіряють – 53%, Національному банку України довіряють – 28%, не довіряють – 45%, Державній митній службі 21% та 55% відповідно, Державній податковій службі – 21% та 52%, Міністерству фінансів – 18% та 52%. Найменше опитані довіряють судам (довіряють – 15%, не довіряють – 66%) та прокуратурі (довіряють 14%, не довіряють – 70%).
Реформа армії відносно краще оцінюється опитаними – 31% оцінили цю реформу позитивно, ще 23% – нейтрально і стільки ж сказали, що не знають нічого про це, лише 14% – негативно. Також відносно кращу оцінку опитані дали реформам в поліції: 18% оцінили її позитивно, 25% – нейтрально, третина – негативно. Найбільш негативну оцінку отримали реформи судів і прокуратури (32-35% – негативно, 21% – нейтрально, 9-10% – позитивно, ще чверть – нічого не знають про це). Про реформи у СБУ, митній і податковій службі опитані поінформовані відносно менше – по 30% нічого не знають про зміни у цих інституціях. При цьому 10-13% оцінюють їх позитивно, 21-22% нейтрально, 24-25% – негативно.
ДЕТАЛЬНІШЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МОЖНА ПРОЧИТАТИ ТУТ
Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%.
Терміни проведення дослідження: 22-30 жовтня 2019 р.
