Почнемо із Президента Зеленського. Після того як «плюси» показали повний матеріал про його перебування у Золотому, стало зрозуміло, що розмова із ветеранами була майстерно вмонтована у цей матеріал. Мета – продемонструвати, що от, мовляв, місцеві хочуть розведення військ, а «заїжджі» ветерани, «радикали», «націоналісти» намагаються його зірвати. Маніпулятивно, але професійно працюють піарщики в команді Зеленського.
Щодо суті вимог Зеленського до ветеранів: прибрати зброю. Він зіткнувся лише з невеликим симптомом великої проблеми, яку свого часу вирішував Порошенко і якого тоді нещадно критикували радикали під #зрада. Цю проблему попередній президент у цілому вирішив. І добре, що вирішив (можу це засвідчити, оскільки побував з добробатами «на нулях» практично в усіх гарячих точках, а на метеостанції ДАП Різдво-2015 зустрічав в круговій обороні). Держава має монополію на застосування сили. Тому вимоги Зеленського до ветеранів у Золотому були в принципі цілком легітимні. Однак тривожною є форма, у якій ці вимоги були висловлені ветеранам. Бо форма насправді відбиває суть.
Ми побачили не просто брутальне «тикання» ветеранам. Ми побачили агресивність, вияви комплексів. Абсолютно очевидно, що Президент Зеленський звик до аплодисментів, а не до критики, тим більше до жорсткого опонування, а ще більше, коли це висловлюється в образливій формі (це не про ветеранів у Золотому, а про вигуки біля офісу Президента). І це при тому, що все це – лише квіточки, йому ще не треба було терпіти все те, що виніс Порошенко, який геть посивів на своїй посаді, весь той бруд, який виливався на нього з тих самих «плюсів», фейсбуку та інших ЗМІ, які змагалися, аби дошкульніше вкусити колишнього президента. І не тільки його. 95 квартал на чолі із своїм лідером виставляли ідіотами всіх політиків, а особливо тих, хто говорив українською, або носив вишиванку. Але сам лідер виявився вкрай нетерпимим.
За умов, коли Зеленському не вистачає ані досвіду, ані знань –його агресивність, образливість, вразливість до критики є дуже небезпечними. Адже все залежить від оточення, яке може вкладати в його вуха те, що він хоче почути: про власну велич і про підступи ворогів. Протести ж організовуються проплаченими «порохоботами» – як просто все пояснити! Таке враження, що Зеленський досі не вийшов із стану передвиборної кампанії. Схоже, що Порошенко, частково, також. Але ж Зеленський тепер не просто влада, а моновлада, на ньому і відповідальність в рази вища.
Тепер до філіпік С. Федини та М.Звіробій. «Слуги народу» вирішили притягти їх до кримінальної відповідальності. Але колись нинішній «слуга» Дубинський пропонував зробити «газівку» всім присутнім на висуванні Президента Порошенка кандидатом у президенти. На це у Зеленського не зреагували, і Дубинський пішов на вибори під зеленим прапором.
Але це не виправдовує риторики Федини та Звіробій. Як би не ставилися до Зеленського, це – Президент нашої країни. Ст. 105 Конституції говорить про «посягання на честь і гідність Президента України». Звичайно, як зазначалося вище, щодо Порошенка ніхто не стримувався в образах, але ж не треба опускатися до рівня натовпу і бидла. Бо це працює проти аргументованої критики Зеленського, проти учасників акцій протесту, проти самої «Європейської солідарності» та її очільника. Ба більше, давайте пригадаємо, як ми всі були обурені погрозами і хамством щодо Гонтаревої. Всі це обговорювали, а тепер – забули. Стрілки переведено на Федину – Звіробій. То кому підіграли? Коломойському? І враховуючи психологічні особливості Зеленського, такі дії лише посилять впертість Зеленського і його переконаність у тому, що це все «кляті порохоботи».
Підсумок наступний. Ми не маємо допустити політичної боротьби на взаємознищення. Про це свого часу попереджав Президент Порошенко – його не почули. Тепер час зрозуміти противникам Зеленського – ми не маємо діяти за принципом «чим гірше, тим краще» і радіти помилкам нового Президента. Бо це – наша країна, і ми не можемо її втратити. Треба міркувати, як вплинути на Зеленського і використовувати усі можливості. Мають бути акції в межах закону, ненасильницький спротив. Марші протесту в Києві – теж. Це те, що влада ще може почути. Але жодних насильницьких сутичок. У цьому зацікавлений Путін. Слабкий Зеленський – це теж в його інтересах. Зеленський, який монополізує владу і йде на невиправдані поступки Путіну, загроза всім нам. Вибір як діяти має бути філігранним, аби пройти між Сцилою та Харибдою.
Олексій Гарань,
науковий директор
Фонду “Демократичні ініціативи”
імені Ілька Кучеріва
