62% українців задоволені роботою Президента України Зеленського

Згідно результатів опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» протягом 13-17 грудня 2019 року, 40% опитаних вважають, що країна рухається у правильному напрямку, 38% – у неправильному, 22% – не змогли оцінити. За останні 2 тижні відбувся ріст позитивних оцінок (з 33 до 40%) та зменшення негативних (з 48 до 38%).

В результати показники повернулися до рівня, який фіксувався у жовтні. Відносно більше оптимістів щодо ситуації в країні серед мешканців Півдня, молодших опитаних та виборців партії «Слуга народу».
 За останні два тижні рівень задоволеності роботою Президента Зеленського зріс з 53 до 62%, а незадоволення – зменшився з 33 до 25%.
Діяльністю Голови Верховної ради України Разумкова задоволені 36%, не задоволені – стільки ж. Чверть не змогли оцінити його роботу. Натомість роботою Парламенту задоволені менше: 29% позитивно оцінили його роботу, 51% – негативно, 21% – не змогли оцінити.
Подібна тенденція і у оцінках роботи Уряду: діяльністю Прем’єр-міністра Гончарука задоволені відносно більше, аніж роботою всього Кабміну. 35% висловили задоволеність діяльністю очільника Уряду (35% – невдоволені, 30% – не змогли оцінити). 29% задоволені роботою Кабміну, 45% – не задоволені, чверть не відповіли на це питання.
За останній місяць рівень задоволеності діяльністю Прем’єра та Верховної ради дещо зріс.
Третина опитаних українців вважають, що за підсумками року у діях Президента Зеленського було більше успіхів, аніж невдач. 41% сказали, що у діях Глави держави успіхів та поразок було порівну. Лише 14% зазначили, що у його роботі переважали невдачі. Останню тезу найбільше підтримують виборці «Європейської солідарності».
Натомість оцінюючи діяльності Кабінету Міністрів та Верховної Ради респонденти були більш критичними: близько чверті вважають, що у їхніх діях було більше невдач.

Близько 40% сказали, що успіхів та невдач було порівну і лише близько 10% вважають, що було більше успіхів. Цікаво, що більш критичні оцінки щодо роботи цих інституцій спостерігалися серед виборців усіх парламентських партій за винятком партії «Слуга народу».

Водночас навіть серед симпатиків цієї політичної сили переважали нейтральні оцінки.
Станом на середину грудня лідером електоральних симпатій є партія «Слуга народу», яку підтримують майже 48% тих, хто визначився і має намір взяти участь у виборах. 11,4% підтримують партію «Опозиційна платформа – За життя», 9,0% – партію «Європейська Солідарність», 7,8% – партію «Батьківщина», 4,4% – партію «Голос». Рейтинг інших політичних сил – менше 3%. Тих, хто не визначився, – близько 16%.
 Рейтинги довіри українців очолює В.Зеленський, якому довіряють 67% опитаних і не довіряють 25%. Далі Д.Разумков (28% і 44% відповідно) і С.Вакарчук (28% і 59%). Далі Ю.Бойко (23% і 58%), О.Гончарук (22% і 44%), та Ю.Тимошенко (19% і 74%).

 66% опитаних зазначили, що добре поінформовані про саміт у нормандському форматі, який відбувся 9 грудня. З них близько 40% вважають результати проведення саміту швидше успіхом президента Зеленського, половина – ані успіхом, ані невдачою. Тільки 7% побачили лише негативні результати.
20% респондентів щось чули про саміт, лише 12% – не знають нічого. Найбільш поінформовані про саміт старші респонденти, виборці ЄС та Опозиційної платформи.
Після саміту в Парижі українці покращили своє ставлення до канцлера Німеччини Меркель (позитивне ставлення зросло з 60 до 69%) та Президента Франції Макрона (з 39 до 52%). В результаті Меркель вперше за останні 5 років очолила рейтинг світових лідерів за оцінками українців, випередивши Президента Білорусі Лукашенка, до якого позитивно ставляться 65% опитаних українців.
Ставлення до Президента РФ Путіна не змінилося: позитивно ставляться 16%, негативно – 72%.

Оцінки Макрона та Меркель більш-менш рівномірні за регіональним та електоральним розподілом.

Натомість у ситуації з Лукашенком та Путіним спостерігаються чіткі відмінності: останнім значно більше довіряють на Півдні та Сході.

Симпатики партій «Європейська солідарність» та «Голос» дещо менше довіряють Лукашенку, більше – прихильники партії «Опозиційна платформа – За життя».

Останні натомість єдині серед симпатиків парламентських політичних сил, які довіряють Путіну.

 За останній місяць зросла кількість респондентів, які вважають Росію країною-агресором щодо України (з 64% до 70%).

Протилежної думки дотримуються 21% опитаних. Останніх найбільше на Півдні та особливо на Сході країни та серед симпатиків партії «Опозиційна платформа – За життя».
 Майже дві третини опитаних підтримують дипломатичні шляхи вирішення проблеми на Донбасі: 38% підтримують ідею припинення вiйськових дiй i визнання територій тимчасово окупованими, замороження конфлікту, 22% – за надання цим територіям статусу автономії у складі України.

Лише 8% респондентів за їх повне відділення. З іншого боку продовження військових дій до повного відновлення української влади на Донбасі підтримують 16%.

За останній місяць кількість прихильників воєнного шляху розв’язку питання окупованих територій дещо зменшилася. Найбільше їх серед симпатиків партії «Європейська солідарність», найменше – «Опозиційна платформа – За життя».
Чверть опитаних вважають що для встановлення миру на Донбасі потрібно менше одного року. Третина респондентів стверджують, що для цього потрібно від одного до п’яти років.

16% – більше п’яти років. Лише 7% зазначають, встановити мир на окупованому Донбасі неможливо.

Натомість щодо тривалості повного повернення територій окупованого Донбасу думки дещо відрізняються: 22% вважають, що для цього потрібно більше п’яти років, третина – від одного до п’яти років і лише 14% стверджують, що потрібно менше року.

Лише 9% вважають, що окуповані території на Сході України повернути неможливо. У швидке встановлення миру частіше інших вірять мешканці Сходу, натомість щодо термінів реінтеграції думки менш оптимістичні.
У грудні зросла підтримка проєвропейського вектору розвитку країни: 60% підтримують вступ до Євросоюзу (у листопаді – 57%), 52% підтримують вступ до НАТО (48% – у листопаді).

Надалі у питаннях зовнішньополітичної орієнтації України спостерігаються чіткі регіональні відмінності: прихильників прозахідного напрямку руху країни більше на Заході та у Центрі, противників – на Півдні та Сході.

Серед мешканців південно-східних областей переважає підтримка ідеї про рівновіддаленість від Росії та Заходу, або ж проросійські орієнтації.

Cуспільно-політичні настрої населення
(13-17 грудня 2019 року)

Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,0%.
Терміни проведення дослідження: 13-17 грудня 2019 р.