Премію вручатимуть Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко та відомий громадський діяч, син В. Чорновола – Тарас Чорновіл.
2019 року премію присуджено публіцисту, мистецтво¬знавцю, кінодраматургу Андрію Топачевському за книгу «Одним життям. Публіцистика доби Незалежності», що вийшла у видавництві «Веселка» у 2018 році. У книзі представлено публіцистичні твори останніх тридцяти років, роздуми про Тараса Шевченка, Михайла Грушевського, Олександра Довженка та інших видатних діячів науки, культури, мистецтва України ХІХ-ХХІ століть. На думку членів Комітету з присудження премії, це та публіцистика, яка з роками не втрачає своєї актуальності, сприяє відродженню історичної пам’яті й утвердженню національної свідомості українців.
За рішенням Комітету з присудження премії імені В’ячеслава Чорновола, грамотою Держкомтелерадіо за активну громадянську позицію, збереження історичної пам’яті народу, внесок у справу розбудови української держави відзначено колектив авторів публіцистичного фільму «Вірю. Чекаю. Молюся» студії «12-й кадр» (м. Дніпро) у складі Катерини Стрельченко, Георгія Давиденка, Дмитра Панкова. Цей фільм – свідчення учасників бойових дій на Донбасі, колишніх військових полонених, їхніх рідних, сімей загиблих та зниклих безвісти.
«Щороку ми спостерігаємо високий професійний рівень представлених творів, які висвітлюють питання, що хвилюють українське суспільство, – говорить Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко. – Але найголовніше – вони відповідають високим критеріям конкурсу імені справжнього українця, патріота і блискучого публіциста В’ячеслава Чорновола».
Загалом у 2019 році на здобуття премії у Держкомтелерадіо надійшло 15 публіцистичних творів: 5 газетних публікацій з Одеської, Херсонської, Чернігівської, Кіровоградської та Львівської областей; 5 телевізійних творів з Дніпропетровської та Волинської областей; 4 книги, що вийшли друком у Києві, Вінниці, Івано-Франківську, та 1 публікація в інтернет-виданні.
Нагадаємо, що премія імені В’ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики присуджується з 2004 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України. Її грошовий еквівалент – 20 тисяч гривень.
Протягом 2004-2015 років лауреатами премії стали такі автори та колективи: 2004 рік – Василь Кривий за публікацію «Пуста хата» в газеті «Буковина», м. Чернівці; 2005 рік – Серафима Розумович за публікацію «Сутінки в імперії бідності» в газеті «Літературна Україна»; 2006 рік – Костянтин Перцовський за публікацію «Я – українець!» в газеті «Голос України»; 2007 рік – Іван Корсак за публікацію «Гетьманич Орлик» в газеті «Сім’я і дім», м. Луцьк; 2008 рік – Леонід Мужук за фільм-дилогію «33» (Київська регіональна державна телерадіокомпанія); 2009 рік – авторський колектив Закарпатської ОДТРК за фільм «Гіркота солодкої землі»; 2010 рік – Сергій Дзюба за книгу «Замінований рай», м. Чернігів; 2011 рік – Мирослав Мамчак за книгу «Тарас Шевченко і флот» (м. Севастополь); 2012 рік – авторський колектив Полтавської ОДТРК за фільм «Соловецькі в’язні з України. Микола Зеров»; 2013 рік – Сніжана Потапчук за документальний фільм «Корюківка. Злочин проти людяності», 2014 рік – Сергій Шевченко за нарис «Соловецький вівтар української незалежності», 2015 рік – Аркадій Музичук за публіцистичну збірку «Рік Бика»; 2016 рік – Володимир Земляний за публіцистичну збірку «Русский разухай, или украинские грабли»; 2017 рік – Зіновій Суходуб за книгу «Ліна Костенко: «Любов’ю-пам’яттю причастя» (Діалоги з Поетесою); 2018 рік – Євген Букет за статтю «Ханська Україна», надруковану в газеті «Кримська світлиця».
У болоті на Колимі три тисячі дівчат-українок втопили живцем
