У жовтні 2018 року уряд запровадив онлайн-аукціони з продажу спеціальних дозволів на користування надрами. 16 квітня відбулися перші торги 2020 року. Компанії змагалися за право користування дванадцятьма ділянками. Перший аукціон показав, що для ефективної роботи система потребує доопрацювання та більшого контролю з боку громадськості.
Така практика покликана забезпечити відкритість і прозорість при наданні адміністративних послуг суб’єктам господарювання. Аукціони відбуваються у режимі реального часу. Будь-який користувач інтернету може спостерігати за розпорядженням надрами, які є власністю українського народу.
— Запровадження аукціонів є позитивним і ефективним механізмом для залучення інвестицій та боротьби з корупцією. Однак, в Україні бачимо явний перекіс між інтересами видобувних компаній і громадськості. Система не враховує інтереси населення чи збереження навколишнього середовища тих регіонів, де планується видобуток, — зазначає голова правління Асоціації «ЕнергоТранспарентність» і керівник ГО «Нова Енергія» Віталій Филенко.
— Не обійшлося без депутатів. Два спецдозволи у Могилів-Подільському районі Вінницької області придбав ТОВ «Виробничий комплекс «Камелот». Ця компанія має недостатній розмір статутного капіталу — 1000 грн. А також — занадто широкий перелік зареєстрованих видів діяльності — 41. Її кінцевий бенефіціарний власник — Геннадій Вацак. Він депутат Вінницької обласної ради 7 скликання та народний депутат України 9 скликання, — розповідає голова ГО «Полтавська філія Суспільної служби України» Ганна Киященко.
Аналогічні порушення має і ТОВ «ВІННЦЕМЕНТ», яке виграло дозвіл на видобування піску та піщаногравійної суміші в Липовецькому районі Вінницької області. Видобувати пісок і глину в Долинському районі Кіровоградської області буде підприємство «ПРОМДЕТАЛЬ». Проте воно не лише має податковий борг 413 914 грн, а й змагалося на аукціоні фактично лише з собою. Власник і засновник обох компаній-конкурентів — Дмитро Решотка.
Фахівці Асоціації «ЕнергоТранспарентність» помітили, що спецдозвіл на ділянку з мінеральними лікувальними водами отримало новостворене ТОВ «Санаторно-курортний, медико-бальнеологічний центр «ТЕРМАЛЬ». До аукціону воно проіснувало лише 25 днів. Його засновник — народний депутат 8 скликання Валерій Карпунцов.
— Бачимо, що частина компаній, які придбали спецдозволи, ведуть непрозору підприємницьку діяльність. А при видобуванні корисних копалин — це головний ризик. Адже дуже складно контролювати обсяги таких робіт і відповідну сплату податків до бюджетів різних рівнів, — додає Ганна Киященко.
Також спеціалісти підкреслюють, що відміна погодження видачі спеціальних дозволів має негативні наслідки. Раніше обласні ради додавали пункт щодо обов’язкової реєстрації відокремленого структурного підрозділу чи юридичної особи за місцем здійснення діяльності. Тоді податки сплачувалися на місцях і люди знали, куди звертатися для вирішення спірних питань.
— Зараз цю практику зробили повністю неможливою. Через аукціони київські компанії, чиї рахунки зареєстровані в офшорах, просто скуповують спецдозволи. Місцеве населення не має шансів налагодити діалог із ними. Всі гроші йдуть до державного бюджету. Тому навіть при значному збільшенні початкової вартості лоту обласний і місцеві бюджети не отримують жодної копійки, — попереджає голова правління Асоціації «ЕнергоТранспарентність» Віталій Филенко.
В Асоціації «ЕнергоТранспарентність» переконані, що це погана тенденція для місцевого населення. Регіон втрачає інвестиційну привабливість, а мешканці — можливість розвивати свій край. Уряду необхідно розробити механізми залучення громадськості та погодження місцевими радами спеціальних дозволів ще на етапі їх розгляду. Тоді громади зможуть перевіряти компанії та додавати бали потенційним учасникам аукціону.
Довідково:
Асоціація «ЕнергоТранспарентність» зареєстрована 2019 року, щоб просувати міжнародний стандарт Ініціативи прозорості видобувних галузей (EITI) в Україні на рівні громадськості та у видобувних регіонах.
Основна мета діяльності Асоціації — об’єднання зусиль громадянського суспільства для співпраці з органами влади та видобувними компаніями задля ефективного управління природними ресурсами та збереження навколишнього середовища.
До Асоціації на сьогодні входить дев’ять інститутів громадянського суспільства, що представляють шість видобувних регіонів України. Асоціацію утворено для сприяння участі громадськості у формуванні багатосторонньої групи зацікавлених осіб із питань впровадження ІПВГ в Україні.
