Зміна клімату впливає на весь світ – десь стає посушливіше, десь частішають повені, десь зростає ризик появи нових хвороб. Розуміння того, що зміниться у кожному конкретному регіоні з підняттям температури, допомагає не лише зменшити шкоду, а й отримати вигоду, пристосувавшись до нових умов. У соціально-економічному аналізі, проведеному науковцями та експертами Інституту економіки і прогнозування НАНУ та Української мережі сільського розвитку, проаналізовано вплив зміни клімату на Шумську ОТГ Тернопільської області і розробили рекомендації для подальшого її розвитку.
Восени 2020 року громада налічувала 36 населених пунктів, в яких мешкає трохи більше 21 тисячі осіб. Вона розташована у зоні помірно-континентального клімату із неспекотним літом, м’якою зимою та достатньою кількістю опадів. На цій території поширені різноманітні ґрунти, що дозволяє вирощувати тут як зернові культури, так і городину, кормову базу для тварин і навіть лохину. Однак ґрунти тут схильні до ерозії, тож потребують особливої обробки.
Це також одна з найбільш заліснених територій в області. Тут знаходиться лісовий заказник загальнодержавного значення Суразька дача, який належить до Смарагдової мережі природно-заповідного фонду, а також Суразький дендрологічний парк.
Шумська ОТГ і зміна клімату: що було, а що буде
Наслідки зміни клімату тут відчуваються вже зараз. Теплий період року стає більш посушливим, а холодний – більш вологим. До того ж, за даними Укргідрометцентру, вже зараз в Україні відчувається дефіцит опадів – наприклад, влітку 2020 у центральних, південних і східних областях випало всього 30-50% норми дощів. Однак запас вологи у ґрунтах Шумської ОТГ наразі задовільний.
За прогнозами кліматологів, до кінця століття температура тут зросте на 2-5°С. До 2030 р. очікується збільшення опадів порівняно з періодом 1991-2010 рр. Однак найбільш високе зростання опадів припадатиме на зимові (+12…+25 %) і весняні (+10…+18 %) місяці. Натомість у період із серпня до жовтня стане навпаки на 5 % сухіше. Прогнозується також зміщення кліматичних сезонів; збільшення кількості екстремальних погодних умов (аномальна спека, тепловий стрес, повені та підтоплення), поява нових інвазивних видів рослин і тварин (шкідників та алергенів).
Громада може відчути частіші та інтенсивніші урагани, повені, появу надзвичайно спекотних днів, тривалих бездощових періодів, однак у цілому ж сільське господарство може навіть наростити виробництво та розпочати вирощування нових теплолюбних сортів рослин. Достатнє зволоження, сприятливий температурний режим і ґрунтовий покрив створюють на всій території Шумської ОТГ у цілому сприятливі умови для вирощування сільськогосподарських культур лісостепової зони, зокрема, пшениці, ячменю, жита, вівса, цукрових буряків, картоплі, овочевих і кормових культур і, враховуючи зміну клімату, – плодових і ягідних культур.
Як Шумській ОТГ боротися зі зміною клімату?
У дослідженні також зазначається, що тут є активні громадяни, які ініціюють прибирання вулиць, облаштування дитячих майданчиків, ямковий ремонт сільських доріг, догляд і зариблення ставку. Тож знаючи про потенційну зміну кліматичних умов, вони мають чудову нагоду підготуватися до ризиків та використати нові можливості для більш сталого та екологічно дружнього розвитку.
- Зміна підходів до місцево-традиційного ведення сільськогосподарського виробництва
Значна частка мешканців громади зайняті в особистих селянських господарствах, однак вони практично не мають навичок роботи на ринку та шляхів виходу на нього. Натомість через більш сприятливі кліматичні умови є передумови для нарощення виробництва пшениці та кукурудзи. Масштабне виробництво цих культур, особливо без дотримання стандартів сівозміни, може нашкодити місцевому довкіллю, зокрема, і стану та родючості ґрунтів.
Натомість розвиток малих господарств, об’єднання їх у кооперативи, сприяння підприємницькій діяльності у регіоні стимулюватимуть ОСГ до активнішого ведення господарства. Продукція, вирощена на малих фермах, є більш сталою та екологічною, оскільки її виробники зацікавлені у збереженні довкілля, у якому живуть та працюють. До того ж, це забезпечить і громаду, і її мешканців роботою та гідним прибутком.
- Створення підприємcтв із переробки сільгосп продукції
Щоб посилити інтерес ОСГ до виробництва власної екологічної продукції, важливо також відкривати нові можливості для її збуту. У громади є інтерес до ягідництва, садівництва, бджолярства, є передумови для виробництва якісної екологічно чистої тваринницької продукції. У малих господарствах тваринництво може розвиватися етично – з дотриманням належних умов утримання тварин та дбайливим поводженням із ними.
Тож доцільно створювати підприємства, які перероблятимуть продукцію малих ферм на, наприклад, гранолу (запечену вівсянку), енергетичні батончики, фруктові чипси чи пастилу. Це зробить фермерство більш вигідним для місцевих жителів і дозволить вирощувати у громаді більш різноманітні культури, що значно менше шкодить довкіллю, ніж масштабне вирощування однієї-двох культур.
- Розвиток туризму
Зумовлене зміною клімату підвищення температури у вересні у західних областях може сприяти подовженню туристичного сезону. А природно-заповідний фонд та природні ресурси можуть привабити сюди туристів із великих міст – громада знаходиться усього за 100-150 км від Тернополя, Рівного, Луцька та Хмельницького, неподалік від важливих транспортних вузлів Острога та Шепетівки. Завдяки сприятливим умовам для ведення різного роду фермерства, тут є потенціал до розвитку так званого аграрного туризму – коли мандрівники допомагають на фермах в обмін на продукцію або приїздять збирати дикі їстівні рослини. Підтримка такого напрямку дасть місцевим підприємцям додаткову підтримку їхнього господарства, а туристи зможуть отримати свіжу та екологічну продукцію, у походженні та умовах виробництва якої вони впевнені.
***
Хоч зміну клімату можна – і необхідно – сповільнювати, однак деякі її наслідки вже відчутні і продовжать посилюватися. Тож чим раніше громади почнуть аналізувати своє становище у мінливому світі і знаходити перспективні напрямки для розвитку, тим легше їм буде не лише виживати, а й процвітати. До того ж, впровадження нових підходів та способів господарювання на території дозволить розвивати економіку більш стало та без шкоди для довкілля. Детальніше із проведеним соціально-економічним аналізом громади можна ознайомитися тут (pdf). Аналіз підготовлений групою науковців під керівництвом проф. Олени Бородіної, завідувача відділу економіки і політики аграрних перетворень ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУ» у співпраці з Громадською спілкою «Українська мережа сільського розвитку».
Підписуйтесь на наш ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛ
Долучайтесь до нашої групи у Вайбері
Ми в Instagram
Наша сторінка в facebook
Ми у whatsapp
