Ця історія трапилася 10 років тому. На той час мені було 29 років, а дружині – 25. Ми обидвоє працювали і виховували маленьку дочку.
В той день я був дуже стомленим і голодним, приїхавши додому, я побачив втомлену дружину, яка гралася з дитиною. Я пішов на кухню очікуючи на смачну вечерю, однак мене чекало розчарування – дружина сказала, що вона дуже втомлена і не має сил готувати.
Я розлютився і просто вибух в гнів, дружина теж за словом в кишеню не полізла. Я почав звинувачувати її у всьому, моя донька почала плакати, але це мене не зупинило. Вона підбігла до моєї дружини і почала її обнімати. Щоб заспокоїтися я пішов на кухню і сів на стілець.
Згодом заплакана дружина вклала малу спати і прийшла на кухню, я знову закипів, але дружина мовчки підійшла до холодильника, взяла йогурт і сказала мені:
– Подумай, чи хотів би ти такого чоловіка для своєї доньки?
Я спочатку пропустив ці слова повз вуха. Лягаючи спати на диван я дійсно задумався. І дійсно, моя принцеса заслуговує тільки на ідеальні відносини, нехай їй буде 20 років, 30, 40, але для мене це буде все та ж маленька дівчинка.
Я не хотів би такої долі для своєї доньки, щоб вона так часто плакала, вислуховуючи докори чоловіка через відсутню вечерю чи брудний посуд.
Вже на наступний ранок я приготував сніданок і попросив вибачення в дружини. З тих пір в нас більше не було серйозних сварок, це питання добре засіло в моїй голові.
Хочете отримувати новини в месенджер? Підписуйтеся на наш ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛ чи долучайтесь до нашої групи у Вайбері Ми є також в Instagram , у facebook та whatsapp
