Що відбувається сьогодні, 2 березня, на фронті?
Погані новини:
1. Білоруського десанту, блядь, ще нема, ми заїбалися його чекати. Нам потрібні їхні танки.
Хороші новини:
1. Луганський напрямок – важко, але стабільно; мирні люди з українськими прапорами блокують російську військову техніку у Старобільску Луганськов області (покатайте на язику останню фразу, проговоріть її вголос); по сходу області ідуть запеклі бої проти окупантів;
2. Запорізький напрямок – ситуація нестабільна, ідуть бої під Василівкою – дорогою на Запоріжжя, саме місто готується до облоги, півднем області у пошуках пиздюлів переміщуються колони супротивника; сотні людей у Енергодарі вийшли на околицю, щоб не пропустити російську техніку;
3. Маріупольський напрямок – а отут пизди вони знайшли, причому непоганої, на повну: зі знищенням техніки, роботою української авіації, кинутими танками, покращенним до рівня добрив екіпажем і так далі; місто обстрілюють, гинуть дорослі і діти, але ви не знаєте Маріуполя, якщо думаєте, що це допоможе ворогам. Маріуполь тільки стає злішим і готується до будь-якого розвитку подій, знаючи, що цей розвиток подій закінчиться перемогою. Морпіхи, артилерія, Полк-Який-Не-Можна-Називати-У-Фейсбуці і всі інші щедро видають ворогам запаси пиздюлів, накоплені за роки «режиму тиші»;
4. Київський напрямок – цього разу пизди вони отримали там, де, блядь, їх не можна закопувать, бо заборонено – у селі Дитятки під Чорнобилем. Як вирішувати проблему – незрозуміло, до такого життя нас на готувало. Загалом по області і місту Києву наносяться ракетні удари, але колони окупантів не намагалися влаштувати рішучого прориву і припинили просування вперед; ситуація стабільна;
5. Донецький напрямок – а отут почався контрнаступ України. Конеретно 95 десантно-штурмова бригада, якій, здається, стало нудно, роздала росіянам неймовірно ефектної і ефективної пизди і увійшла у Горлівку, окуповану з 2014 року; зараз десантники закріплюються на околицях і готуються до просування;
6. Херсонський напрямок – ситуація складна; техніка ворога увійшла до міста, точаться важкі бої, інформації замало;
7. Харківський напрямок – ворог, здається, здався і відмовився від планів захопити місто, принаймні від спроб захоплення він перейшов до спроб знищення. Ситуація важка, але під контролем; місто стоїть і стояти буде;
8. Сумський напрямок – продовжуються бої у області і безпосередньо під Сумами; ворог знайомиться з особливостями роботи «Байрактарів» і втрачає техніку і танки. Ворог увійшов у Тростянець, але закріпитися не намагається; ситуація непроста, але контрольована;
9. Чернігівський напрямок – а отут окупанти отримують пизди у промислових масштабах. 93-тя бригада, яка воює вже дев‘ятий рік, ганяє російських срочників по всій області, як бик тхорів, інші бригади намагаються не відставати;
10 – Миколаївський напрямок – місто під контролем ЗСУ, по місту завдають ударів з повітря; до обласного центру намагався прорватися загін найбільш хоробрих довбойобів, але після запрошення до черги на отримання пизди вирішив відкланятися і покинув місто, кинувши загиблих, поранених, полонених та декілька «тигрів»; у області знищено більше 200 одиниць техніки за допомоги української авіації; ситуація нестабільна, але контрольована;
11 – Житомирський напрямок – по області ідуть бої, наносяться авіаудари, ситуація під контролем;
12 – Одеський напрямок – морська піхота прохала передати окупантам, що вони заїбалися чекати того обіцяного десанту, бо піздюлі вже готові і чекають. Загалом ситуація відносно спокійна.
Отже, ворог остаточно програв ініціативу і зупиняється, намагаючись ракетними і авіаційними атаками налякати нас і підкорити, але це нас тільки дуже, дуже злить. А злість українця перетворює його на бога війни.
Не вірите – запитайте у тисяч мертвих ворогів.
Юрій Гудименко
