ГО “Антикорупційний штаб” публічно запустив “Карту Руйнувань” — діджитал інструмент, який дозволяє фіксувати наслідки російського вторгнення в Україну. На мапу аналітики Штабу з перших днів війни вносять світлини зруйнованих або пошкоджених цивільних об’єктів: будинків, шкіл, церков, стадіонів тощо. Такі фото Штаб знаходить і додає вланоруч із зазначенням точної адреси та координат.
“На нашій мапі вже півтори тисячі зруйнованих об’єктів. На сайті встановлений лічильник — і він жодного дня не зупинявся. Кількість об’єктів на мапі далека від реального обсягу руйнувань, але ми не ставимо за мету охопити всі-всі будинки та споруди, а обираємо найбільш наочні приклади. Наша мапа унікальна: на відміну від інших подібних ресурсів, вона містить фото споруди до “денацифікації”, — розповів голова правління ГО “Антикорупційний штаб” Сергій Миткалик під час презентації “Карта Руйнувань — допоможемо відбудувати Україну”.
Згідно з дослідженнями Київської школи економіки, станом на 8 червня уточнена загальна сума прямих збитків економіки України від пошкодження та руйнування житлових і нежитлових будівель та інфраструктури складає $103.9 млрд або 3 трлн грн. Говоримо про майже 24 тисячі пошкоджених доріг та більше 300 мостів, більше 6 тисяч залізничних колій та 40 залізничних мостів. І ці пошкодження, на жаль, орієнтовні. Війна триває і щодня росія вбиває українців і знищує інфраструктуру.
“Ми дуже вдячні “Антикорупційному штабу” за візуалізацію деяких руйнувань. Однак загальна картина руйнувань нині по житлу — це 4 тисячі багатоквартирних будинків і 36 тисяч приватних. Такі заявки ми будемо збирати ще дуже довго”, — вважає співзасновник проекту “Росія заплатить” Максим Нефьодов.
Навіщо створили Карту руйнувань? Аби допомогти відбудувати Україну. Перший крок у цьому процесі — зафіксувати руйнації. І лише потім — оцінити збитки і залучити кошти для відновлення. Економічними розрахунками займаються фахівці з Київської школи економіки, проєкту “Росія заплатить”, а також Уряд. Для залучення коштів “Антикорупційний штаб” використовує платформу United24, ініційовану Президентом України Володимиром Зеленським. На сайті є рахунки цієї платформи, куди і просять переказувати кошти.
“Держава має не тільки фіксувати такі об’єкти, а й робити їх юридично значущими для майбутнього відшкодування. В середині липня ми запустимо перший етап реєстру пошкодженого майна, коли вже буде можливість додавати туди висновки комісій органів місцевого самоврядування. І тоді ми почнемо бачити дійсний обсяг руйнувань… Такі інструменти, як Карта Руйнувань, дуже нам допомагають і роблять картину повнішою, особливо там, де не можемо перевірити достовірність заявки”, — сказав заступник міністра інфраструктури з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анатолій Комірний.
Карта Руйнувань орієнтована, перш за все, на закордонних користувачів. Британців, французів чи німців важко вразити сумою збитків чи кількістю руйнувань. Але вони можуть зайти на сайт і побачити, що приніс із собою “руський мір” — що було “до”, а що залишилося “після”. Фото зруйнованого будинку, в якому обірвалося чиєсь життя, краще будь-яких статистичних даних може заохотити людей переказати кошти на підтримку України. Інформація про руйнування зазначена як українською, так і англійською мовами.
У довгостроковій перспективі світлини з мапи будуть використані у Гаазі як доказ військових злочинів Росії в Україні. Окрім того, після закінчення війни Карта Руйнувань продовжить життя і буде об‘єднана із Картою Ремонтів. Це один із проєктів «Антикорупційного штабу», де аналітики відслідковують рух бюджетних коштів і викривають зловживання на ремонтах. Як не прикро це визнавати під час війни, але корупція в Україні ще не подолана, тож за відбудовою ми будемо вести пильний нагляд.
Організація працювала над мапою із перших днів війни, запустила її першою, бо вже мала схожий досвід. І лише сьогодні її презентували публічно, оскільки не отримали зауважень від Міністерства оборони України. Мапа не зашкодить безпеці і не грає на руку ворогові. Проєкт реалізується за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
