У обсязі втрат найбільшу частку складають житлові будинки – 38% або $36.6 млрд. Внаслідок бойових дій вже зруйновано та пошкоджено майже 121 тисяча житлових будинків, в яких проживали близько мільйона родин. На другому місці за обсягом прямих збитків – інфраструктура – $31.3 млрд, з яких $25.4 млрд – збитки від руйнувань та пошкоджень майже 24 тис км українських доріг.
Прямі збитки, завдані підприємствам, складають щонайменше $8 млрд. Це збитки малого бізнесу, а також великих і середніх підприємств державної та приватної власності. Ще $4.3 млрд – збитки завдані агросектору та агропідприємствам.
З початку війни пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше 388 підприємств, 18 цивільних аеропортів, 779 медзакладів, 105.2 тис легкових авто, 1371 освітніх закладів, 690 дитсадків, 563 культурних та релігійних споруд, 23 торгові центри, 28 нафтобаз.
Попередньо непрямі втрати у розрізі галузей оцінюються у $126 млрд або в 3,7 трлн гривень.
За оцінками команди KSE Institute, загальна сума потреб у відновленні зруйнованих активів становить $165.1 млрд або 4.8 трлн гривень. У порівнянні з оцінкою від 8 червня сума задокументованих збитків знизилася на $8.4 млрд. Дані уточнені завдяки оновленій інформації від державних органів. Оцінка є результатом спільної роботи KSE Institute, урядових органів за лідерства Мінреінтеграції та Мінрегіонрозвитку у співпраці з іншими міністерства в межах діяльності Національної ради з відновлення України від наслідків війни. Її результати були представлені під час Міжнародної конференції з питань відновлення України (URC 2022) у Лугано і є частиною звіту про Національний план з відновлення.
1626 компаній скоротили, призупинили або припинили свою діяльність в Росії. І попри заяви влади РФ, катастрофою для них це не стало. Для більшості західних компаній, які залишили російський ринок, на долю бізнесу там припадало в середньому менше 4% виручки.
Загалом станом на 10 липня експерти KSE Institute ідентифікували близько 2 335 компаній, організацій і їх брендів з 77 країн та 56 галузей. Компанії, які оголосили про повний вихід з Росії, мали $44,3 млрд річного доходу та $24,8 млрд капіталу; компанії, які призупинили свою діяльність на російському ринку, мали річний дохід у розмірі $61,0 млрд і $33,3 млрд капіталу. ТОП-70 компаній – найбільших платників податків – сплачували $20,2 млрд податків на рік.
Доля бізнесу для компаній, які вже оголосили про вихід з РФ (в середньому 3,2% для 229 проаналізованих компаній) є значно нижчою, аніж для компаній, які залишаються (5,7% для 98 компаній), і дещо нижчою для компаній, які вичікують (3,4% для 150 компаній).
Якщо ж проаналізувати ці дані по індустріях, то долю локальної виручки більше 4% мають лише наступні сектори: Алкоголь і тютюн (12,4%), FMCG/споживчі товари (10,6%), Онлайн-сервіси (6,8%), Інженерія (6,7%), Їжа та напої (5,0%), Громадське харчування (4,8%), Промислове виробництво (4,7%) та Хімічна промисловість (4,1%).
Для окремих компаній залежність від російського ринку може бути значно більшою. Наприклад, для голландського ритейлера Spar і французького Leroy Merlin частка російської виручки наближається до 60%. А для турецького виробника скла Şişecam та італійського виробника шоколаду та кондитерських виробів Ferrero вона становить понад 50%. Не дивно, що ці компанії не хочуть залишати ринок.
У той же час є приклади рішень про вихід з Росії навіть попри високу залежність від цієї країни. Однією з перших повністю пішла з ринку латвійська Elko Grupa, дистриб’ютор комп’ютерної техніки та споживчої електроніки з часткою продажів в Росії в 53%. Нещодавно фінська компанія Nokian Tyres також оголосила про рішення піти з Росії, незважаючи на те, що частка російської виручки становить 49%.
“Санкції проти РФ запроваджуються у режимі нон-стоп. Період з 24 червня по 6 липня став золотим у буквальному сенсі – США, Велика Британія, Канада, Японія оголосили про обмеження на імпорт російського золота, що у річному вимірі означає недоотримані РФ 19 млрд дол експортних доходів (за оцінками США). Станом на сьогодні США опублікували офіційні документи, відповідно до яких заборонено імпорт російського золота (за деякими виключеннями, зокрема обмеження не стосуються золота російського походження, яке перебувало за межами РФ до 28 червня). Подробиці обмежень щодо золота, запроваджених Японією, будуть відомі згодом.
Загалом План дій Групи Макфола вже виконано на 55%. Крім обмеження на імпорт золота, серед найважливіших нововведень санкційної політики останніх тижнів слід виділити посилення уваги до Білорусі з боку Великої Британії та Канади, а також продовження імплементації Швейцарією 6-го пакету санкцій ЄС” , – про це пише Наталія Шаповал, керівниця KSE Institute, членкиня міжнародної експертної групи Єрмака-Макфола з посилення санкцій.
ЕНЕРГЕТИКА. Литва заборонила транзит російського газу в Калінінградську область. Швейцарія заборонила імпорт сирої нафти та нафтопродуктів РФ, а також надання послуг, включаючи страхування або перестрахування, для транспортування російської нафти та певних нафтопродуктів до будь-якого пункту призначення.
ФІНАНСИ. Велика Британія розширила фінансові санкції щодо Білорусі, включивши у перелік обмежень переказні цінні папери, інструменти грошового ринку, позики та кредити, а також заборонила надавати фінансові послуги з метою управління валютними резервами та активами ЦБ Білорусі та Мінфіну Білорусі.
ТОРГІВЛЯ. США запровадили 35% імпортне мито для 570 категорій російської продукції на суму приблизно 2,3 млрд дол. Канада посилила заборону експорту для Білорусі товарів, які можуть використовуватися у виробництві зброї, а також заборонила експорт і імпорт до Білорусі предметів розкоші.
ВТОРИННІ САНКЦІЇ. США вперше запровадили санкції проти 7 суб’єктів РФ і 6 суб’єктів поза межами РФ за ухилення від нещодавно запровадженого експортного контролю. Підсанкційні компанії надавали послуги для підприємств ВПК РФ.
ІНДИВІДУАЛЬНІ. Запроваджено нові санкції проти резидентів РФ з боку США, Великої Британії, Канади та Японії.
ДЕРЖАВНІ КОМПАНІЇ. Канада внесла у санкційні списки 28 російських державних компаній у секторі ВПК, США – 45 компаній у секторах ВПК, аерокосмосу, фінансів, високих технологій, та ще 70 було внесено до списку SDN – більшість із санкціонованих компаній є державними. Також ЄС та Швейцарія продовжили накладати санкції проти контрольованих державою російських медіа, що включають заборону на ретрансляцію.
За словами Наталі Шаповал, Днями завершилася конференція у швейцарському Лугано, де був представлений план відбудови України вартістю $750 млрд. Вже 6 липня Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн зазначила, що ЄС вважає справедливим конфіскацію заморожених російських активів, як державних, так і олігархічних, та готує правову основу для цього з метою їх передачі для відбудови України. Тому вкрай важливо ідентифікувати досі невиявлені російські активи у країнах розвинутої демократії та застосувати обмежувальні заходи до них, а також перекривати лазівки для обходу чинних санкцій. Зупинятися на досягнутому ми не маємо права.
Непрямі втрати у сільському господарстві через зменшення виробництва, блокаду портів та здорожчання виробничих факторів оцінюються у 23,3 млрд дол. США. Про це йдеться в аналізі «Огляд непрямих втрат від війни у сільському господарстві України», підготовленому командою Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Institute спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України.
Як вже повідомляв Агроцентр KSE, після трьох місяців повномасштабної війни Росії проти України, збитки в аграрному секторі України сягнули 4,3 мільярдів доларів США, що складає майже 15% капіталу країни. В той час як ці пошкодження відображають повне чи часткове знищення саме матеріальних активів, непрямі втрати враховують недоотриманий дохід від зменшення кількості вироблених товарів та додаткові кошти, які виробники змушені витрачати через війну. Недоотриманий дохід – це різниця між фактичними доходами та доходами, які сільгоспвиробники отримали б, якби не вторгнення Росії в Україну.
«Розрахунки непрямих втрат допомагають зрозуміти не лише масштаб падіння галузі, а і потреби для повноцінного відновлення виробництва. Значна частка недоотриманого доходу була б використана для покриття витрат на наступну посівну кампанію та закупку кормів для худоби. Без часткової компенсації втрат фермери в регіонах, що найбільше постраждали від війни, не зможуть відновити виробництво», – коментує розрахунки експерт Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Institute Роман Нейтер.
Орієнтовна загальна вартість викрадених РФ зернових та олійних культур в Україні становить понад 613 мільйонів доларів США. Такі дані озвучив експерт Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Institute Роман Нейтер під час дискусії «100 днів із вторгнення РФ: сучасний стан та перспективи продовольчої безпеки і сільськогосподарських ринків у світі».
Наразі загальна сума збитків і втрат через війну у сільському господарстві, за оцінками KSE Агроцентру, становить 27,6 млрд дол., з яких найбільшою категорією є збитки через незібрані озимі культури (1,4 млрд дол.) та знищена техніка (926 млн дол. США).
Експерт наголосив, що станом на зараз втрачено зерносховищ сукупною місткістю в 4 мільйони тон (пошкоджені або повністю знищені). Ще частина зерносховищ знаходяться в окупованих регіонах і до них немає повного доступу.
«Ми бачимо все більше доказів того, що РФ краде наше зерно з окупованих регіонів України: з Херсонської області, із Запорізької області. Орієнтовна вартість цього вкраденого зерна та олійних культур – понад 600 мільйонів доларів США», – заявив Роман Нейтер.
