Яким же чином ЗСУ здобули таку перевагу? Є два ключові фактори: постачання сучасного західного озброєння та неспроможність російських військ вести подальші масштабні наступальні дії через виснаження.
Близько місяця тому Україна почала отримувати сучасне важке озброєння від західних партнерів. Серед основного — 155-мм гаубиці M777, САУ Caesar і PzH 2000, а також реактивні системи залпового вогню HIMARS та M270.
Постачання гаубиць М777 дозволило частково покрити нестачу великокаліберної артилерії. Донедавна основною зброєю українських артилеристів були гаубиці калібру 152 мм. Однак, від початку широкомасштабного вторгнення росії запаси снарядів цього калібру значно скоротились. Поповнити ці запаси майже неможливо через те, що фактично єдиним масштабним виробником цих снарядів є рф. І зараз М777 перетворюється на опору української артилерії. Крім того, прийняття М777 на озброєння створило перевагу, оскільки ці гаубиці значно переважають старі російські 152-мм гармати в точності та дальнобійності.
САУ «Цезар» і PzH 2000 показали гарні результати в котрбатарейній боротьбі та дали змогу знищити велику кількість російської артилерії. А саме артилерія має вирішальне значення для російської воєнної тактики: усі територіальні здобутки кремля за останні місяці (переважно на Донбасі) стали можливими завдяки масованим залпами артилерії, які часто тривали годинами перед наступом піхоти.
Використання HIMARS проти російських складів із боєприпасами становить значну перешкоду для російської наступальної тактики. З початку липня ЗСУ знищила понад таких 30 складів, здебільшого за допомоги HIMARS. Через це російське командування намагається перемістити свої запаси озброєння подалі в тил, оскільки дальність ураження ракет HIMARS, які зараз має на озброєнні Україна, складає понад 70 км, що значно уповільнює підвіз нових боєприпасів та озброєння для росіян.
Перекидання бойових резервів із Дальнього Сходу є свідченням того, що російські бойові ресурси виснажуються. Ба більше, росія не лише залучає найманців із так званих приватних військових компаній, але також значно знизила вимоги до них — до ПВК почали приймати людей, яким раніше відмовили з етичних чи психічних причин. Крім того, розпочато формування так званих добровольчих батальйонів в адміністративно-територіальних одиницях росії. Цікавим є й той факт, що в росії нещодавно почали вербувати «добровольців» із в’язниць для участі у війні проти України.
Усі ці зусилля є частиною прихованої мобілізації, покликаної вирішити гостру нестачу особового складу російської армії. Ймовірно, що незабаром ми побачимо ще більше зниження наступальних можливостей у росіян.
Однак для продовження ефективних бойових дій українська армія потребує ще більше сучасного важкого озброєння, яке необхідне для проведення вдалого широкомасштабного контрнаступу. Ось два основних шляхи, як Захід може допомогти Україні в цьому.
По-перше, Україні потрібні більше систем HIMARS та інших РСЗВ, а також ракети для цих систем, які мають ефективний радіус дії до 300 км. Постачання такого виду озброєння дадуть змогу наносити удари глибоко в тилу супротивника, та ще більше зашкодить логістиці російських військових. Наразі Україна використовує HIMARS проти складів боєприпасів, командних пунктів ворога ті інших високопріоритетних цілей. Збільшення кількості цих систем дасть змогу ЗСУ знищувати більшу кількість російської техніки, зокрема систем ПВО, ракетних установок «Іскандер» та «Точка-У», а також скупчення бронетехніки.
США вже мають на меті надати Україні додатково щонайменше 25–30 реактивних систем залпового вогню. Однак, за словами міністра Резнікова, для проведення успішного контрнаступу українській армії необхідно щонайменше 100 одиниць HIMARS і та інших РСЗВ.
По-друге, захід має направити в Україну більшу кількість сучасного обладнання, а також забезпечити навчання для українських військових. Найбільш нагальним кроком у цьому процесі є початок перекваліфікації українських пілотів для керування сучасними західними бойовими літаками. І вже зараз у США ведуться офіційні переговори з цього приводу. Хоча українським льотчикам може знадобитися щонайменше півроку, щоби пройти такі навчальні програми, війна навряд чи закінчиться найближчим часом.
Українські чиновники раніше висловлювали сподівання, що Захід постачатиме Україні F-15 і F-16. Країні потрібні ті чи інші передові західні літаки, такі як F-18 чи шведські Gripens, а також повний спектр озброєння для них, включно з ракетами «повітря-повітря», «повітря-земля» та керовані авіабомби.
Для України життєво важливо бути готовою розпочати повноцінний контрнаступ, коли росія вичерпає ресурси, необхідні для продовження наступу. Інакше війна, скоріш за все, перетвориться на тимчасово заморожений конфлікт: путін не має наміру відмовлятися від своєї місії підкорити всю — чи принаймні більшу частину — України та замінити владу в Києві на проросійську. Тому замороження конфлікту лише б відстрочило наступну хвилю тотальної російської агресії.
Підтримка Заходу наразі допомагає українським силам як призупинити російський наступ, так і розпочати обмежений контрнаступ уздовж південної частини лінії фронту. Однак для витіснення російських військ з усіх окупованих територій українським військовим знадобиться суттєво збільшити кількість передової західної зброї, яку вона отримує. Якщо Захід не постачатиме цю зброю, контрнаступ може мати лише обмежений успіх.
З огляду на те, що патова ситуація не принесе користі нікому, окрім кремля, Захід має активізувати постачання передового озброєння в Україну. Це єдиний спосіб гарантувати, що росія втратить здатність до військової агресії на роки вперед.
Ольга Лимар, Денис Давиденко, Маргарита Хвостова, Коаліція РПР, для ECFR
