Як бюджет на 2023 рік вплине на життя українців?

Бюджет на 2023 рік затвердять протягом місяця. Як він вплине на життя країни та кожного й кожної з нас?

З податків та зборів наступного року планують поповнити українську скарбницю на понад трильйон гривень. Із закладеним прогнозом ВВП на 2023-й рік у 6,4 трлн грн це означає, що приблизно кожна п’ята гривня, яку ми заробляємо своєю працею, або ж потім витрачаємо — йде до спільного бюджету. І вкрай важливо, щоб ці кошти витрачалися зрозуміло та ефективно. Держава має брати приклад з успішних благодійних фондів.

Роль податків у протидії ворогові важко применшити. Наприклад, візьмемо податки, які ми сплачуємо з зарплат — ПДФО та військовий збір. Наступного року їх заплановано зібрати на 129 млрд грн. А ще ми сплачуємо ЄСВ, що йде тільки на виплату пенсій. Але його не вистачає, а тому окрім понад 350 млрд грн ЄСВ — на пенсії доведеться перерахувати додатково — понад 230 млрд грн з бюджету.

Сума ПДФО та військового збору покриє 36% потреби Збройних Сил у закупівлі, ремонті та оновленні військової техніки. Ще третину зможе покрити податок на прибуток компаній — у бюджеті розраховано зібрати 132 млрд грн. Тому вкрай важливо, аби бізнес працював під час війни, і це лише про пряме оподаткування діяльності. А ще робочі місця, розвиток інфраструктури та багато інших, необхідних економіці речей.

А поки бізнес працює, ще мільйони українців продовжують працювати й заробляти на життя. Купуючи необхідне, ми (а так само і компанії) сплачуємо ПДВ, всілякі акцизи та мита — наступного року в бюджет з них надійде понад 750 млрд грн — а це дві третини взагалі всіх витрат на оборону та безпеку України у 2023-му році.

До повномасштабної війни зібраної податками та зборами суми вистачало, аби покрити 80-90% бюджетних витрат. Тепер через pociян видатки зросли колосально, а доходи — впали. Через це, для покриття всіх планових витрат, доведеться знайти суму, рівну всім зібраним податкам та зборам.

Тобто, матимемо 100% дефіцит, якщо брати співставити видатки та доходи, або 20% дефіцит, якщо брати відношення до ВВП. Навіть у часи жорстких карантинних обмежень, бюджетний дефіцит був близький до 5% ВВП. Чи це згубно? Ні, адже питання стоїть вкрай жорстко: або ми витрачаємо на захист країни, скільки потрібно, або втрачаємо свободу і незалежність.

Як ми покриватимемо дефіцит? Варіантів декілька. Перший — позичаємо гроші у міжнародних партнерів та через державні облігації. Наступного року за планом Уряду доведеться позичити щонайменше 1,6 трлн грн — втричі (!) більше, ніж планували 2022-го року до повномасштабної війни. Такі запозичення означатимуть, що віддавати їх доведеться як нам, так і нашим дітям. У 2023-му на погашення боргів піде понад 400 млрд грн.

Така ціна не лише війни, але й того, що всі попередні роки з держбюджету витрачали більше ніж збирали.

Друга опція фінансування — викуп державних облігацій Нацбанком, що фактично означає вливання грошової маси в обіг. В народі — “друк”. Ціна таких операцій — вища інфляція, а це падіння нашої купівельної спроможності. Цього року НБУ вже викупив військових облігацій на 300 млрд грн. В яких обсягах доведеться робити це далі — залежить від обсягів запозичень та грантів від міжнародних партнерів.

Ситуація складна, а значить — вирулювати потрібно всім разом.