Ніхто й ніколи не може ображати вас, принижувати та позбавляти щастя, якщо ви цього не дозволите. Встали та пішли — це рішення завжди залишається за вами. І світ не перевернеться. Повірте. Ви просто зустрінете нових людей, яких заслуговуєте. 
станнім часом я щосили намагалася «наздогнати щастя»: прикупила кілька книг з самовдосконалення та самодопомоги, з ранку до ночі слухала всякі мотивуючі виступи та інше. Але мені не давала спокою одна думка: постійно здавалося, що мій «ген щастя» запускався так само, як іржавий автомобіль Chevy 1957 року, який геть-чисто застряг у своїй епосі.
Ідея «позитивного мислення» справді чудово звучить і, можливо, дуже багатьом допомагає. Багатьом, але не мені. Ви собі не уявляєте, скільки разів я уявляла себе на вершині успіху, буквально «запихала» в себе щастя, представляючи одну картинку прекраснішою за іншу. Але скільки не налаштовуйся на позитив, наприклад, уявляючи, як у вітальні на тебе дивиться з обожненням чи не сам Енріке Іглесіас, нічого не змінюється. Ти, як і раніше, просто сидиш удома, читаєш мотиваційні книжки і слухаєш такі ж виступи.
І тоді мене осяяло: навіть якщо я не зможу втілити в життя свої «героїчні» фантазії, адже це не означає, що я не зможу навчитися бути просто щасливою. Рецепт простий: знайти те, що шукаємо. Йдеться про вибори, які роблять нас щасливими.
За останніми дослідженнями, наш мозок можна тренувати, щоб бути щасливими. Якщо не вірите, прослухайте тих, у кого це вийшло. Додайте трохи приємного передчуття, трохи грайливого настрою — і вуаля! Ви маєте абсолютно реальний і чіткий план, як стати щасливими. Отже, 10 пунктів цього плану:
1. Заради Бога вже відпустіть те, чого немає.
Чи знаєте ви, що речі, які є для нас тригерами (наприклад, спогади про колишніх, розбите серце, звільнення з роботи та інше), активізують ту саму область мозку, що й фізичний біль? Наприклад, поясніть мені: навіщо, навіщо ви вкотре переглядаєте фотографії хлопця чи дівчини, з якими розлучилися? Вам приносить задоволення цей патологічний потяг мучити себе? Чи це така форма залежності, як алкоголь чи куріння?
Повірте, навіть з погляду непрофесіонала, регулярний перегляд профілів ваших колишніх у соцмережах аж ніяк не сприяє «просуванню вперед» (я сама через це пройшла, так що знаю, про що говорю). Навпаки — ви міцно застрягнете в болоті рефлексій, смутку та жалю до себе.
Так, це боляче і неприємно – коли той, кого любимо, з ким хочемо бути поруч, йде. Він не хоче бути з нами. Ну і що? Невже це привід для того, щоб підсаджуватись на «голку печалі»? Подібне відбувається регулярно і практично з усіма. Заради Бога просто відпустіть те, чого вже немає. Відпустіть та забудьте. Назавжди.
Коли від нас починають віддалятися, деякі вважають за краще прийняти це і відпустити, а інші навпаки: лише посилюють хватку. Не чіпляйтеся за того, хто вже не ваш, не намагайтеся утримати. Це ніколи не працює. Звучить дещо брутально, але це правда: жебрацтво нікому не подобається.
Висновок: якщо ви більше не є бажаним гостем у чиємусь будинку, серці або в офісі (і вас там не поважають і не цінують), краще перестати стукати і просто забути про ті двері. На світі є багато місць та багато людей, де вам раді. То навіщо стукати у двері, де вас не люблять і не хочуть?
2. Змініть пісні у плейлисті.
Якось ми пливли з подругою на яхті, і вона попросила мене увімкнути свій iPod – послухати музику для настрою. Послухавши перші три пісні у випадковому порядку, вона подивилася на мене квадратними очима: «Дівчино, а у твоєму плейлисті немає щасливих пісень?».
Чесно: її слова вразили мене більше, ніж дюжина книг із самодопомоги та сотні виступів про щастя.
Адже все так просто: веселі пісні допомагають почуватися безтурботнішими під час такого прекрасного заняття, як прогулянка в океані, а енергійні покращують настрій. У той час як у моїй «колекції» були зовсім протилежні композиції. «Чудовий вибір» для подорожі, чи не так?
Експерти з Університету Міссурі провели дослідження, результати якого підтвердили мої здогади: прослуховування музики, що надихає, викликає почуття щастя. Ось чому я, хоч і не відмовилася від своєї одержимості Емінемом, тепер час від часу додаю в плейлист трохи Кайлі Міноуг.
3. Припускайте у людях найкраще.
Коли мій друг не відповідає на повідомлення або обмежується кількома репліками, записаними на голосову пошту, я відразу ж починаю малювати в голові найстрашніше. Сідаю за стіл, опускаю плечі та вирішую, що мене просто ігнорують. Наша дружба закінчилася, а я навіть цього не помітила. І у нас навіть ніколи не виявиться можливості порозумітися.
Тепер розумію, наскільки подібна поведінка виглядає дурною. Ірраціональною. Смішною. Тільки переживши сотню таких панічних атак, зрозуміла, що далеко не кожен пропущений дзвінок означає, що вас уникають. І далеко не кожного разу те, що колега дивиться на вас «якось не так», означає, що він вас терпіти не може, а то й ненавидить. Швидше за все, ви просто використали весь папір для принтера і не заправили новий.
Так, у нашому світі є і маніпулятори, і егоїсти, які просто використовують оточуючих, але витрачати своє життя на вишукування, де вас образили або проігнорували — точно квиток в один кінець під назвою «Нещастя». Гірше того, ваша підозрілість і знервованість з часом викличуть проблеми у спілкуванні з дійсно хорошими і порядними людьми!
4. Зосередьтеся на сьогоденні та завжди залишайте місце у своїй історії для нового.
Хороша новина полягає в тому, що з чим би ви не стикалися сьогодні, нічого надзвичайного і нерозв’язного не відбувається. З подібними речами ви вже неодноразово стикалися в минулому, і все оберталося добре. Власне минуле – яскравий доказ того, що мене ніхто й нічого не може зламати… крім мене самої.
На жаль, багато людей просто «зависають» тепер, живуть на автоматі. Це все одно, щоб бездумно піднятися на горище, відкривати і розглядати вміст кожної коробки, а через п’ять годин подивитися на годинник і жахнутися: «Чим, я, чорт візьми, займалася весь день?».
І знаєте що? Деякі люди дивляться на годинник і задаються цим же питанням все своє життя.
Не будьте цими «деякими». Зосередьтеся на теперішньому. Живіть свідомо. Коли я ловлю себе на тому, що починаю рефлексувати або замислюватися про те, що мені чогось точно не пережити чи не вирішити, то негайно дзвоню своїй подрузі, яка смішить і нагадує про те, як мої колишні прикрощі обернулися тільки на краще.
Все закінчується все одно добре. Не одразу. Тому не впадайте у відчай — дозвольте увійти у ваше життя чомусь новому та прекрасному.
5. Будьте проактивними.
Чим більше я відкриваю чогось нового, читаю, вивчаю та йду вперед, тим більше усвідомлюю, що можливостей лише додається. Вони буквально налітають з усіх боків! Адже зовсім недавно я жила, як усі: вибирала «менше з двох лих», замість того, щоб поринути у світ незліченних варіантів та можливостей.
Не вірите мені? Вибиріть вже сьогодні 5 людей, щоб запропонувати разом зробити щось нове. З одним – посидіть у барі та обговоріть майбутній проект, з іншим – сходіть у музей, з третім – просто повечеряйте тощо. Поверніться до мене через два тижні та розкажіть як успіхи. Впевнена: ви будете шоковані, скільки можливостей та ідей ми втрачаємо, будучи пасивними та інертними у житті.
6. Не за кожним деревом – ведмеді.
Я багато думала про те, чому ми так боїмося щось міняти у своєму житті, чому за кожним деревом — мерехтять страшні та жахливі ведмеді. Можливо, це тому, що нашим предкам доводилося постійно боротися за своє життя і тікати від усіляких мамонтів, ховаючись у печерах. Розслабишся на мить — і тебе вже з’їли. Ось чому навіть людина у ведмежій шкурі в племені викликала страх і жах: щось невідоме, а отже, небезпечне.
З нашими предками все зрозуміло. А ось боятись сьогодні жити, з побоюванням заглядаючи за кожне дерево, — це ганьба. Пробачте.
Подібний шаблон мислення не тільки заважає нам змінюватися, досягати більшого, але й дуже швидко перетворює нас на нудних та занудних персонажів. Тому щоразу, коли мене лякає майбутнє, я запитую себе: «А що якщо я просто не знаю, наскільки прекрасним може бути моє життя насправді?».
7. Зіграйте в гру Кейлі.
Моя подруга Кейлі — одна з найпозитивніших, добрих і дружніх дівчат, яких я коли-небудь зустрічала. До речі, це саме вона і вигадала її — «гру Кейлі». Щоразу, коли у когось із нас відбувається щось погане із серії «гірше бути не може», вона каже: «Стоп, швиденько назви шість речей, за які ти можеш бути вдячна долі просто зараз».
Вона буквально змушує нас робити це щоразу, коли скаржимося або впадаємо у відчай. І знаєте, що? Це працює! Завжди. Щойно усвідомлюєш, за скільки речей можеш бути вдячним, такі дрібниці, як порвані колготи перед побаченням чи невдала стрижка – це просто смішно.
8. Будьте реалістами.
Буддисти вважають, що всі наші нещастя та страждання походять від того, що ми відмовляємось приймати те, що відбувається тут і зараз. Ми злимось, заперечуємо, торгуємося, просимо замість того, щоб просто прийняти. Звучить занадто просто (і дещо наївно спочатку), але чим більше я фокусуюсь на прийнятті, тим більше розумію, наскільки неймовірно простим може бути наше життя, коли ми перестаємо ускладнювати його своїми бажаннями та очікуваннями.
Це стосується практично всього. Наприклад, ви втратили роботу. Або вас не прийняли на роботу вашої мрії. Або покинула (зрадила) кохана людина. Або щось страшніше… Прийняття того, що ви знаходитесь там, де є, а не там, де були ще зовсім недавно або мріяли потрапити, — це перший крок до подолання розчарування чи горя. Марно шкодувати про те, що могли вчинити інакше. Зробити більше. Промовчати чи, навпаки, сказати. Є те, що є. Приймайте це та рухайтеся вперед.
9. Не шукайте позитив та перспективи – створюйте їх самі!
Говорять, що нещастя любить компанію. Так воно і є: коли ви оточені депресивними, зламаними людьми, то таким самим буде ваше життя і ви самі. Особисто я намагаюся оточувати себе розумними, сильними та щасливими людьми, навіть коли в самої кішки на душі шкребуть. І тим більше — коли в житті все добре. Нещастя і зневіра заразні.
Біжіть від негативнихлюдей з усіх ніг! Наприклад, я уникаю тих, хто на все відповідає, що «могло бути і гірше», «не думаю» тощо. Так чинять лише ті, кому абсолютно наплювати на ваші проблеми, якщо такі є. Щасливі та життєрадісні люди підтримують один одного, вселяють оптимізм і віру в те, що все буде добре. І так воно й відбувається!
Я шукаю людей, які піднімають мені настрій, поділяють мої емоції та почуття, а також нагадують, що завжди і все можна в житті змінити на краще. Мені подобається, що ми з друзями ставимося до нещастя, як до інфекції, яку можна і потрібно вилікувати, а не як до хронічної невиліковної хвороби.
10. Завжди вибирайте лише щастя. Це найкращий вибір.
Це найважливіший і ключовий вибір у нашому житті. Найлегше вибрати роль жертви. Можна шкодувати себе, лінуватися і нічого не робити, розмазуючи сльози по щоках. Якщо ви стали жертвою обставин, невже це означає, що можна закутатись у плед на дивані і нічого не робити? Брехня. Так само, як і те, що якщо ви одного разу зробили неправильний вибір, що залишив вас на лаві запасних, не означає, що тепер залишається тільки впиватись стражданнями і нарікати на «невдачливість».
Крім того, ви і лише ви встановлюєте власні межі. Ніхто й ніколи не може ображати вас, принижувати та позбавляти щастя, якщо ви цього не дозволите. Встали та пішли — це рішення завжди залишається за вами. І світ не перевернеться. Повірте. Ви просто зустрінете нових людей, яких заслуговуєте.
Зрештою, тільки ви відповідаєте за своє життя і свій життєвий простір. Тому якщо відчуваєте, що опинилися не там чи не з тими, обирайте щастя і змінюйте своє життя. Усе дуже просто – достатньо зробити правильний вибір. А він у тому, щоб завжди вибирати щастя.
