Після початку вторгнення Росії в Україну, більшість італійських компаній намагаються дотримуватися Західної тенденції щодо припинення свого бізнесу в Росії, скорочення його до мінімуму або оголошення про такі плани. Але, малі та середні підприємства поки що не залишили Росію. Вони хочуть продовжувати працювати з російськими компаніями або залишатися на російському ринку. Зокрема, треба відзначити здатність італійських компаній до адаптації та гнучкість перед несприятливими ринковими умовами в Росії, як це було, наприклад, у 2014 році, після запровадження Заходом санкцій проти Росії у зв’язку із її анексією Криму.
Зі 100 італійських компаній в базі KSE – 60% все ще залишаються в Росії, 16% чекають, обмежуючи свою діяльність, та лише 21% анонсували про свій вихід. Попри це, повністю вийшли з російського ринку Enel та Eni. 12 жовтня італійська енергетична компанія Enel заявила, що продала всю свою частку в ПАТ «Енел Росія» Лукойлу та інвестиційному фонду «Газпромбанк-Фрезія» за загальну суму 137 мільйонів євро (133 мільйони доларів). У вересні президент Росії Володимир Путін видав указ, який дозволив італійській енергетичній компанії Enel продати контрольний пакет акцій російської компанії “Лукойл” і інвестиційного фонду “Газпромбанк-Фрезія”. Угоду гальмували контрсанкції Москви, які забороняють російським фірмам укладати деякі угоди з іноземними компаніями без прямого дозволу Путіна. Енергетична група Eni у березні призупинила закупівлі нафти з Росії після її вторгнення в Україну а уже в серпні російське ТОВ було продано російській юридичній особі. Йде з російського ринку також Indesit (60% якої належить американській компанії Whirlpool).
Призупинили поставки (статус за KSE – виходять): Ferrari, Lamborghini, Iveco; Ferragamo, Moncler, Prada. Повністю або частково залишаються в Росії: UniCredit Bank, Intesa Sanpaolo. Залишаються також: ANAS, Magneti Marelli, Ariston, Candy, De’Longhi.
За даними ОЕСР, зростання ВВП Італії постраждало від війни та становитиме 2,5% у 2022 році і 1,2% у 2023 році. При цьому, одним із основних чинників щодо уповільнення зростання ВВП Італії та погіршення інвестиційних можливостей Італії є її залежність від російських енергоносіїв. Оскільки російський газ становить 42% від загального споживання енергії в Італії, основним ризиком для італійських компаній є ціна на постачання цієї енергії, зростання якої підриває купівельну спроможність корпорацій та їх здатність для належного інвестування. При цьому, Уряд Італії ініціює кроки на повне усунення залежності від російського газу до кінця 2024 року шляхом пошуку альтернативних джерел постачання газу в Італію.
