Після деокупації частини Херсонщини люди перестали чекати змін – вони почали їх створювати. Відновлення тут не має пафосу, зате має ціну, раховану у кіловатах, кавових зернах і точному розрахунку витрат на тканину. Бізнес у регіоні – це не про стартапи, це про виживання, про впертість і про дуже конкретні дії. 
Поки одні громади запускають кав’ярні біля лікарень, а інші майструють павербанки під замовлення, частина мешканців переорієнтувалася на дистанційні формати заробітку. Хтось пішов у фриланс, дехто обрав геймінг або аналітику ставок – платформи на зразок пін ап https://pin-up.teacher.in.ua забезпечують не лише дохід, а й дають відчуття контролю в умовах невизначеності. Проте саме локальні ініціативи на землі, у своїх громадах, формують економічний хребет регіону.
Рішення, які працюють уже сьогодні
Виживання – не завжди про мінімум. Це часто про адаптацію. Ось чотири приклади, які не потребують гучної реклами – вони працюють на практиці.
- Кава з фургону, Берислав. Колишній портовик купив вживаний мікроавтобус і переобладнав його під мобільну кав’ярню. Працює на точці між лікарнею та ринком. Обрав ставку на місцеве: замовляє молоко в фермерів, використовує херсонські сиропи, іноді навіть пече круасани сам. Почав із одного фургону, тепер домовляється про другий – у сусідньому селищі.
- Ремонт техніки, Каховка. Через постійні відключення виріс попит на ремонт зарядних станцій, генераторів і побутових інверторів. Двоє місцевих майстрів орендували маленьке приміщення. Взяли за правило: працюють швидко, приймають техніку і з сіл, які надсилають її “Новою поштою”. За місяць обробляють до 80 замовлень.
- Теплиці замість TikTok, Чаплинка. Команда місцевих випускників відмовилася від пошуку роботи в містах. Зібрали гроші, купили матеріали – поставили дві теплиці. Вирощують мікрозелень, пряні трави, салати. Продають через Instagram і невеликі ресторани. Уже є попередні замовлення з Києва. В майбутньому хочуть організовувати воркшопи для підлітків.
- Одяг з Нової Каховки. Дві сестри створили власний бренд спортивного одягу. Шиють у себе вдома, залучають жінок із сусідніх сіл. Продають через українські маркетплейси та соцмережі. Частину прибутку передають на гуманітарну допомогу. Поступово перетворюють швейну кімнату на справжню студію дизайну.
Перед кожним із цих рішень стояло питання логістики. Мости зруйновані, порти частково заблоковані, доставка – затримується. Але підприємці змінюють маршрут, переносять склади, налагоджують кооперацію. Транспортна карта Херсонщини сьогодні малюється вручну – буквально на папері.
Чи допомагає держава? Частково
Є програми мікрокредитування, грантові ініціативи, консультації. Але більшість успішних кейсів стартували без них. Хтось зібрав кошти в родині, інші – позичили у знайомих. Формуються маленькі неформальні спільноти: чат-підтримка для підприємців, barter-групи у Viber. Люди вчаться не чекати дозволів – шукають виходи.
Це не винятки, а новий порядок речей
Хтось із цих людей не мав досвіду у бізнесі. Хтось втратив усе і почав із нуля. Але спільне в них одне – вони не зупинилися.
Малий бізнес на Херсонщині сьогодні – це про створення нового порядку. Робочі місця, можливості для інших, стабільність у місті, яке ще вчора було прифронтовим. Це не героїзм. Це – робота.
https://www.zerogpt.com
