Такі дані оприлюднила Руслана Величко-Трифонюк, керівниця Українського ветеранського фонду, під час форуму «Підприємництво без бар’єрів: діалог держави, бізнесу та громадськості», який організував Центр підтримки підприємців Дія.Бізнес у Бучі, 14 травня.
На заході представники державних інституцій, соціально свідомого бізнесу та неурядових організацій обговорили перешкоди та можливості для працевлаштування ветеранів, щоб синхронізувати свої напрацювання щодо створення можливостей для ведення безбар’єрного підприємництва в Україні.
Головна тема обговорення — створення можливостей для ведення безбарʼєрного підприємництва в Україні, зокрема через впровадження профільних урядових програм, спрямованих на працевлаштування ветеранів, людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб.
“Суспільство має подумати, яким чином може забезпечити працевлаштування ветеранів. Якщо мета бізнесу сьогодні — заробити кошти, то мета держави сьогодні — вижити і захистити себе та своїх громадян. Тому коли я чую про податкові преференції для бізнесу, то пропоную поговорити про це пізніше, коли ми пройдемо цю війну й економічно виростемо. Тому що інакше ми не матимемо чим платити зарплати для військових. І це правда, адже у нас обмежені ресурси”, — каже Руслана Величко-Трифонюк, виконуюча обов’язки виконавчого директора Українського ветеранського фонду.
Вона також зазначила, що наразі існує великий розрив між декларативними намірами та реальністю, з якого зіштовхуються ветерани.
“97% роботодавців декларують, що готові взяти ветеранів на роботу. Це результати опитування, яке ми проводили разом із групою “Рейтинг”. Водночас 30% ветеранів шукають роботу. Як можна поєднати ці дані? Це ніби два паралельні світи. У серпні минулого разом із Work.ua, Lobby X ми зверталися до роботодавців, проводили кількісний і якісний аналіз. І зʼясували, що тільки 18% із опитаних роботодавців мають принаймні якийсь онбордінг для ветеранів. Ще один висновок — працівники не сприймають ветеранів, тож треба працювати не лише з ветеранами, а й з працівниками. Тобто це має бути єдиний механізм”, — підкреслила посадовиця.
Головні тези, які також озвучила спікерка Руслана Величко-Трифонюк:
Ми маємо жити реальністю, розуміти, що в країні війна уже 10 років. Сьогодні цією реальністю живуть лише сімʼї ветеранів.
Бізнесу вигідно наймати ветеранів: їх завтра не мобілізують. Тому пропоную дивитися з позиції бізнесу. Ветерани — це попит, і бізнес має це використовувати.
Про перешкоди, з якими можуть зіткнутися ветерани, повертаючись до цивільного життя: “63,61% теперішніх військових говорять про проблеми з фізичним здоровʼям, нерозуміння з боку суспільства — 63,32%. Це ненормальна ситуація. Тому варто вже починати щось робити. Тому що це і про виживання бізнесу: не буде їх — не буде вас”.
Як приклад якісного й комплексного підходу від бізнесу, посадовиця розповіла про спільний проєкт з Укренерго — програму “Разом”, спрямовану на навчання та працевлаштування ветеранів та членів їхніх родин.
Окрім того, під час форуму організатори також виділили наступні важливі завдання:
ознайомити бізнес з урядовими програмами з працевлаштування та підтримки ветеранів, людей з інвалідністю та ВПО
обговорити виклики та можливості безбар’єрності на ринку праці
перейняти досвід з облаштування безбарʼєрного середовища
створити майданчик для нетворкінгу та обговорити роль бізнесу в розвʼязанні соціальних проблем.
