Державна податкова служба не розкриває суми податків, які сплатили компанії «Телеграм месенджер інк.» і «Телеграм груп інк.», які зареєстровані як нерезиденти. Про це йдеться у відповіді на запит «Детектора медіа».
На думку податкової, розголошення цієї конфіденційної інформації «може призвести до створення потенційної можливості для окремих зацікавлених сторін вплинути на ділову репутацію вказаних платників шляхом викривлення отриманої інформації або їх дискредитації».
«Розголошення такої інформації може завдати шкоди фінансово-господарській діяльності, призвести до погіршення їх економічного добробуту та шкода від надання такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні», — йдеться у відповіді на запит, за підписом виконувачки обов’язків директора Департаменту економічного аналізу ДПС Нонни Багмет.
На порталі data.gov.ua є інформація про юросіб-нерезидентів, які отримали податковий номер станом на 07.07.2021.
Під номером 880000425 у базі зареєстровано компанію під назвою «Телеграм месенджер інк.» Реєстрація відбулася 16.01.2020. А під номером 880000411 — «Телеграм груп інк.». На це звернув увагу Дмитро Золотухін.
Нагадаємо, за підсумками четвертого кварталу 2023 року міжнародні компанії, які надають електронні послуги, задекларували до сплати понад 2,5 млрд гривень «податку на Google» та вже перерахували до державного бюджету 2,17 млрд з цієї суми. Про повідомив це голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. За його словами, найбільшими платниками цього податку в четвертому кварталі 2023 року стали Google, Sony, Etsy, Apple, Meta Platforms, Wargaming Group, Netflix. Окремо повідомлялося, що британська плафторма OnlyFans сплатила в бюджет 620 тисяч доларів.
Україна на шостому місці у світі за кількістю телеграм-каналів з понад мільйоном підписників. За даними руху «Чесно», кожен четвертий народний депутат має свій телеграм-канал.
Також Комітет з питань свободи слова звернулася до фіскальних органів щодо перевірки комерційної діяльності телеграм-каналів.
Як уже повідомляв «Детектор медіа», Міністерство цифрової трансформації за підтримки USAID та ГО «Лабораторія цифрової безпеки» вже розробило першу версію законопроєкту про регулювання платформ. Майбутній закон має імплементувати міжнародні документи: Digital Services Act та Digital Markets Act.
