4 місяці на передовій і одна ніч в місті

Поділитися

Місто. Сотні людей.
– Як липа пахне!! Ти чуєш?
– Так.
– Я вперше за цей рік чую запах липи.

Автобус. Забитий битком.
– Я років 10 не їздив автобусом! Як тут класно, скажи?
– Так)

Аптека. Підходить жінка, кладе руку на серце і каже:
– Дякую вам!
Він здивовано:
– Та за що?
Жінка:
– Просто повертайтесь живими

Йдем далі. Я розповідаю, що означає жест «рука на серце»..
Магазин.
– Ого! Глянь, який квас дешевий! І печиво яке дешеве! І насіння!
Пропоную взяти пачок 5 насіння. Відмовляється, бо грошей шкода. Машину треба ремонтувати. Відправляю пакувати рюкзак, сама вертаюсь за насінням. Мовчки кладу в сумку.

Лікарня. Бере рюкзак, дістає вологі серветки. Щось шукає на рюкзаку.
– Що ти шукаєш?
Сумно посміхається
– Саперну лопатку шукаю..
Бере вологі серветки, йде до туалету

Квартира. Накриваю стіл.
– Тарілки.. біли тарілки! Я не вірю..
– Бери хліб до супчику
– Яка ложка красива! Я не вірю.. їм з білої тарілки гарною ложкою! Який суп! Я 4 місяці не їв суп!

Набираю ванну.
– Йди у воду, там вже набралось. Вода гаряча є, полеж годинку і водички додавай теплої. Одяг тобі поклала домашній.
– Годину? Ти що! Щоб я оце годину на ванну витратив замість поговорити з тобою! Максимум 15 хв! Ну може 30.. 4 місяці навіть у душі не був.. відпарю ноги, бо по 10 днів не роззуваючись..

Стелю ліжко. Ходить кімнатами. Дивується тому, як світло на вулиці з вікон.. розповідає, як його засипало землею, коли град прилетів.. як тягнув тіла побратимів.. як їх загубили і три дні сиділи без води і їжі.. як спав у касці і броніку тільки тому, що не було теплого одягу..
Приходить повідомлення. Замовкає.
– Андрюха 200. Не встиг на ВЛК..
– Штурм?
– Штурм.
Ховає телефон.
– Ти не проти, якщо я до туалету схожу?
– Ти жартуєш? Звісно!
Бере рюкзак, дістає вологі серветки.
Я кладу руку на його руку.
– Там є туалетний папір, не хвилюйся.
Кладе назад. Мовчки йде.

Вечір.
– Я мабуть не засну. Тут так добре.. хочу надихатись запахом липи.
Через 10 хв відключається. Я йду теж спати.

4 місяці на передовій..
4 місяці по окопам..
Одна ніч в місті.

Ранок.
– Виспався?
– Як дитя!
– Снідати будеш?
– Ні. З собою супу насип у баночку, похолодало, довезу.. він так літом пахне. Хлопців пригощу хоч по ложці..
Насипаю 3 л супу. Кладу хлібину.
– Забери хліб. У нас є.
Забрала. Поклала кекси.
– О, кекси візьму! Вони медом пахнуть..

Вокзал.
– Я скоро приїду в гості.
– Краще я до вас. Тут небо інше.. на нього хочеться дивитись.

Ненавиджу війну..

Двостороння безпекова угода між Україною та Сполученими Штатами Америки

СБУ затримала чиновника Хмельницької міськради, який почав працювати на фсб рф