Причиною стало ухвалення законопроєкту № 9665 щодо відповідальності за правопорушення у сфері лісокористування та протидії незаконному обігу деревини, який Верховна Рада ухвалила 10 жовтня для протидії нелегальній вирубці дерев. Авторами законодавчих змін переважно виступили депутати — члени Комітету з питань правоохоронної діяльності.
За яких умов за новим законом на українців чекатиме адміністративна та кримінальна відповідальність, аналізував Рух ЧЕСНО.
Що передбачають зміни
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що він покликаний наблизити національне законодавство до норм ЄС, що є частиною євроінтеграційних зобовʼязань України (зазначимо, що законопроєкт не має спеціального євроінтеграційного маркування на сайті ВРУ), а також захистити ліси, лісосмуги тощо від незаконних вирубок. А більші штрафні санкції мають виконувати превентивну функцію та запобігати правопорушенням.
Серед іншого документ встановлює такі покарання за зберігання дров, походження яких не підтверджується:
- штраф від 510 до 1020 грн за обʼєм понад 1 м3;
- штраф від 34 до 51 тис. грн за обʼєм понад 5 м3 або позбавлення чи обмеження волі на строк до 3 років;
- від 5 до 7 років позбавлення волі, якщо завдана шкода перевищує 30 тис. грн або мала місце загибель людей, масова загибель тварин чи рослин.
В середньому для опалення будинку площею 100 м2 на одну зиму потрібно близько 10 м3.
Зазначимо, що адміністративна та кримінальна відповідальність за незаконну вирубку лісу, нелегальну обробку деревини, збір хмизу тощо була й раніше. Проте для прифронтових зон самозаготівля дров допускається, а для вразливих категорій людей передбачена соціальна програма із забезпечення дровами.
Також законопроєкт посилює відповідальність за самовільне сінокосіння і випас худоби, заготівлю очерету, самовільне збирання плодів, горіхів, грибів та ягід на території, де це заборонено або допускається тільки за лісовими квитками. Наприклад, такими територіями можуть бути частини заповідників, де дозволені лише наукові дослідження та екологічний моніторинг. Якщо раніше на порушників очікував штраф від 17 до 21 грн, то тепер він збільшиться до 425–850 грн.
Як пояснює один з авторів законопроєкту, депутат від “Слуги народу” Максим Павлюк, документ спрямований на боротьбу саме з “чорними лісорубами”, незаконними пилорамами, які наживаються на краденому лісі та реалізують чи зберігають його у промислових масштабах. А особи, що зберігають 30 м3 соснових або 15 м3 дубових дров, не нестимуть жодної відповідальності.
“З’явилися повідомлення про те, що начебто норми проголосованого законопроєкту забороняють населенню зберігати вдома дрова для власного користування без підтверджуючих документів. Такі повідомлення абсолютно не відповідають дійсності і є не просто довільним трактуванням проголосованих норм, а відвертою неправдою, — заявив він. — Законопроєкт покликаний не шукати дрова у дворах людей, а запобігти обігу нелегальної деревини та зберегти природу, привести норми українського законодавства до європейських вимог”.
Крім того, Павлюк додав, що, хоча законопроєкт набуде чинності після його опублікування, технічно він запрацює лише з початком підготовки до опалювального сезону 2025–2026 років.
Зазначимо, що за відповідні нововведення Рада проголосувала ще 10 жовтня, наразі закон очікує на підпис президента. Проте через закритість роботи Верховної Ради та парламентських комітетів, зокрема профільного в даному випадку Комітету з питань правоохоронної діяльності, про законодавчі зміни можна дізнатися, на жаль, лише після їх ухвалення.
Рух ЧЕСНО повідомляв, що під час наступного етапу моніторингу відкритості роботи парламентських комітетів ми будемо оцінювати також Комітет з питань нацбезпеки та Комітет з питань правоохоронної діяльності, що були закриті через обмеження воєнного стану.
Чи можна зрубати на дрова дерево на власному подвірʼї?
Урядова постанова № 1045 від 2006 року регулює вирубку дерев та чагарників у населених пунктах, тобто як у містах, так і в селах. Документ передбачає, що господар на своїй території може зрубати будь-які дерева на власний розсуд без сплати будь-яких відшкодувань. У такому випадку він легко зможе пояснити походження дров, якщо до нього виникнуть питання у правоохоронців.
Як українцям купити дрова
Коли українцю потрібні дрова для опалення чи інших потреб, він може їх придбати у лісництві або лісгоспі. Замовити дрова можна на місці, зателефонувавши лісівникам, або онлайн на платформі “ДроваЄ”. Ці дерева зрубані за офіційним лісорубним квитком та перевезені за спеціальною ТТН. Справжність документів кожен може перевірити на сайті ДП “ЛІАЦ” за номером лісовоза або номером ТТН, який також підкріплений фотографією завантаженої на лісовоз деревини. Крім того, після відвантаження водій видає квитанцію на дрова та забирає гроші, якщо була домовленість про готівковий розрахунок, про що обізнані мешканці сіл.
Також люди можуть купити дрова у посередника за меншою ціною, однак їхнє походження невідоме. Для цього під сокиру можуть піти лісосмуги, що захищають врожай на полях, дерева у парках, заповідниках, балках тощо, або дерева у лісництвах, нелегальну рубку яких організовують недоброчесні лісівники. Таким чином дешеві дрова живлять тіньову економіку та поступово знищують середовище існування українців.
У ЗМІ систематично зʼявляються повідомлення про викриття багатомільйонних схем незаконної рубки лісу в різних регіонах. Порушників виявляють лісівники, правоохоронці і навіть військові завдяки рейдам, встановленим у лісах фотопасткам, системам відеоспостереження та співпраці з громадами.
За підрахунками активістів, дровʼяне опалення за сезон коштуватиме близько 15–25 тис. гривень, що дорожче газового. І люди, які опалюють домівки дровами або “можуть собі це дозволити”, або купують крадену деревину, або займаються самозаготівлею.
Зазначимо, що в Європі почали замінювати дрова на вугілля ще у XVIII столітті, зокрема через виснаження лісів. Наразі існують альтернативи, такі як паливні гранули, виготовлені з агровідходів, відходів деревної обробки або з енергетичних рослин. Цей вид палива має менший вплив на довкілля та дозволяє розвивати нові галузі економіки.
Чому збереження лісів на часі
Проблему нелегальних рубок важко недооцінити. За даними аналізу NGL.media, з 2004 року в українській частині Карпат вирубали 161 тис. гектарів лісу, що вдвічі більше площі Києва — тобто майже 10% усього лісового покрову. Крім того, 50–70% цих рубок можуть бути незаконними або зроблені за фіктивними документами. Також за час російсько-української війни через бойові дії втрачено 1214 га лісів.
Ліси відіграють ключову роль в очищенні повітря від забруднюючих речовин, регуляції водного балансу, зокрема затримують селеві потоки та паводки, збереженні біорізноманіття, оздоровленні та відпочинку людей, а також адаптації до зміни клімату. Крім того, збереження та відновлення природи є одним із пріоритетів Євросоюзу, що також стосуватиметься України на євроінтеграційному шляху. А переговори про вступ до блоку можуть початися саме з розділів про енергетику та довкілля.
Таким чином, законопроєкт посилює відповідальність за незаконну рубку та переробку деревини, а не запроваджує масові штрафи для мешканців сіл за порубане на дрова дерево. Для протидії “чорним лісорубам” існує багаторівнева система, і новий закон має її посилити, зокрема завдяки превентивним заходам, задля збереження природних багатств України.
