Такий вибух інтересу до звичайних сірників можна пояснити нещодавньою рецензією на гру S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl (С.Т.А.Л.К.Е.Р. 2: Серце Чорнобиля), що стала справжнім культурним проривом. Розроблена українською студією GSC Game World, вона продовжує культову серію, де події розгортаються у постапокаліптичній зоні Чорнобильської АЕС з її аномаліями, артефактами та мутантами.
У перші дні релізу гра викликала шалений інтерес: мільйон продажів по всьому світу за два дні та перше місце в рейтингу завантажень на найбільшій ігровій платформі Steam [2]. Масове завантаження гри навіть спричинило технічні збої в роботі українських провайдерів.
S.T.A.L.K.E.R. 2 називають прикладом культурної дипломатії, адже вона демонструє українську культуру світові. Гра має повну українську локалізацію, а її дубляж отримав схвальні відгуки від англомовних оглядачів, які рекомендують його навіть іноземним гравцям. Один із них зауважив: “… це рідна мова розробників із GSC Game World, які її створили, і вона має найбільший сенс для гри, дія якої відбувається в Чорнобильській зоні відчуження в Україні” [3].
Окрім того, гра включає саундтрек із понад 450 пісень українських виконавців: ZWYNTAR, SadSvit, Хейтспіч, ТНМК, Океан Ельзи та інших. У ній також багато відсилань до знайомих кожному українцеві деталей побуту, на кшталт настінного килима з оленями в сільській хаті, а також тих самих жовто-блакитних сірників рівненської фабрики.
Розробники додали ще одну важливу деталь – присвяту в титрах: “Крізь смерть та біль, війну, страх та жорстокість Україна пройде та вистоїть. Вона робила це завжди та зробить знов… Присвячується всім, хто боронив та боронить Україну. Всім, хто зробив сьогоднішній день можливим. Вічна пам’ять всім, кого забрала ця війна”. Це особливо символічно, адже у грудні 2022 року на війні під Бахмутом загинув гейм-дизайнер S.T.A.L.K.E.R. Володимир Єжов. Його обличчя використали для створення персонажа “Локі”, лідера загону “Воля” у грі [4].
Гра отримала переважно позитивні відгуки критиків за атмосферу, сеттинг і сюжет, хоча й має технічні недоліки. Зробив відгук на S.T.A.L.K.E.R. 2 і Eurogamer – провідний європейський вебсайт відеоігор. Оглядач Брендан Колдвелл оцінив гру на 3 з 5, оцінив велику кількість багів, а також звернув увагу на… коробку з сірниками.
Буквально в першому абзаці оглядач говорить, що гру було створено в розпал війни, але явних відсилань на “конфлікт” не багато, хіба що “невеликі проблиски українського націоналізму”. До таких він відносить “кольори прапора на коробці сірників, поле маків, що позначає моторошне місце відпочинку загиблих воїнів”. А потім ще робить висновок, що “посилань на геополітичний кошмар Європи” набагато менше, ніж збоїв і помилок [5]. Цікаво, що Колдвелл є оглядачем із 13-річним стажем, але має на Eurogamer лише дві публікації включно з оглядом на українську гру (інша вийшла аж у 2011 році).
У соцмережі X українці швидко відреагували на допис Eurogamer. Користувачі обурювалися, що звичайні сірники, які є в кожному будинку, назвали проявом націоналізму. Вони виставляли фото із коробочкою, іронічно запитуючи:
“Ви маєте на увазі ці сірники, які можна знайти, як у кожній крамниці, так і в кожному будинку в Україні?” “Ви просто російські клоуни… Це звичайна коробка сірників, який є у кожного з нас вдома. Коли кольори нашого прапора стали націоналістичними? До біса це”. “Якщо використання прапора країни є націоналізмом, то кожен футбольний матч є рекламою націоналізму”. “Хлопці та дівчата, дивіться український націоналізм. Буквально найпопулярніші сірники в країні. Як багато у мене було цього націоналізму, коли у мене була газова плита, це божевілля”. “Дія гри відбувається в Україні, і у нас буквально є сірники з синьо-жовтими кольорами на коробці. Автор ідіот”. “Український націоналізм – це мати прапор, виробляти товари, зображувати місцеву флору”. 
Висновки
Такі рецензії, як в Eurogamer, демонструють проблему сприйняття України у світі. Для нас природно, що українська гра, створена під час війни, відображає національну ідентичність, натомість для західного світу це стає політичним жестом. При цьому коментарі на кшталт “невеликі проблиски українського націоналізму” радше свідчать про поверхове розуміння контексту і зверхність, ніж про ворожість.Подібні висловлювання демонструють, що у світі існує стереотип – будь-яке звернення до українських символів (прапор, тризуб, жовто-блакитні чи червоно-чорні кольори) – автоматично стає “націоналізмом”. Українські коментатори слушно зауважували, що, коли в іграх з’являються символи інших країн, це чомусь не викликає аналогічних претензій. Таке сприйняття підкреслює важливість не тільки культурної, але й інформаційної боротьби, адже оглядачам варто було б вийти за межі стереотипів і почати бачити Україну такою, якою вона є насправді, – країною, що бореться за своє існування та свою ідентичність.
P.S. Думаємо, що після цього ажіотажу “Українській сірниковій фабриці” та розробникам S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl варто подумати про співпрацю й випустити лімітовану серію сірників.
Підготувала Альона Маліченко