Попит на валюту
За даними Національного банку України, у грудні українці придбали валюти на 1,3 мільярда доларів більше, ніж продали. Такий попит є одним з найвищих за минулий рік.
Причинами підвищеного попиту на долар у грудні НБУ називає значні бюджетні видатки та операції бізнесів наприкінці року.
Щоб забезпечити стійкість валютного ринку та поступово сповільнити інфляцію, Нацбанк минулого місяця підвищив облікову ставку до 13,5%.
У своєму огляді Національний банк також визнає: основою для активної купівлі валюти стала інфляція. Вона почала зростати у другій половині минулого року, і вже у листопаді сягнула 11,2% у порівнянні з 2023 роком.
Як зазначає BBC News Україна, серед головних причин росту цін — дефіцит певних товарів через поганий врожай, а також зростання виробничих витрат через руйнування енергетики. Наприклад, бізнесам доводилося закладати у ціни своєї продукції вартість роботи генераторів під час відключень світла. Нацбанк же наголошує, що серед причин сповільнення економічної активності також є безпекові фактори та дефіцит кадрів.
Фактори ризику
Основним фактором ризику для української економіки залишається війна. Йдеться про втрати людей, територій, виробництва та пов’язане з цим зменшення економічного потенціалу. Бойові дії можуть вплинути, як на ситуацію в енергетиці, так і на транспортування та зберігання продукції.
Також завдані війною збитки можуть спричинити додаткові бюджетні потреби, призвести до чергового підвищення податків, посилити міграцію та збільшити дефіцит робітників на ринку праці. Про це раніше заявляли у Нацбанку. Також там побоювалися подальшого пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної та портової.
Ще одним ризиком для нашої держави може стати збільшення тривалості та інтенсивності бойових дій, йдеться у грудневому Меморандумі про економічну та фінансову політику в рамках Механізму розширеного фінансування Міжнародного валютного фонду. Там наголошують, що такий фактор може негативно вплинути на настрої компаній та домогосподарств, а також на курсові та інфляційні очікування. А ще — поглибити проблеми на ринку праці та призвести до затримки приватних інвестицій.
Втім, навіть у Меморандумі відзначають — принаймні короткострокові ризики щодо зовнішнього фінансування для нашої держави зменшилися. Це сталося після нещодавніх грантів для України на 50 мільярдів доларів за рахунок майбутніх доходів від заарештованих російських активів.
Прогнози щодо інфляції та курсу
Найсвіжіший прогноз Міжнародного валютного фонду для нашої країни пропонує два сценарії розвитку подій. Якщо війну буде завершено до кінця 2025 року — ціни зростуть на 7,5%. Якщо ж активні бойові дії триватимуть довше, йтиметься вже про 11% інфляції.
“Ми очікуємо значного зниження рівня інфляції, починаючи з середини 2025 року, що на кінець року може привести її до рівня 8%”, — зазначив директор департаменту аналітичних досліджень “Райффайзен Банку” Олександр Печерицин у коментарі “Економічній правді”. Частина аналітиків озвучує навіть прогнози щодо інфляції — на рівні 7%.
Очікування Нацбанку менш оптимістичні — перші півроку йтиметься про двозначні цифри інфляції — тобто, більш ніж 10%. Знизиться вона вже після надходження на ринок продукції нового врожаю.
Курс долара аналітики прогнозують на рівні 46-47 гривень. Так, за даними “Економічної правди”, у “Райффайзен Банку” очікують долар по 45,5 гривень, у Concorde Capital — по 46 гривень, у Київській школі економіки — по 46,5 гривень.
“Ми вважаємо, що НБУ продовжить поступово послаблювати курс. Послаблення гривні, ймовірно, буде мінімальним протягом першої половини 2025 року, адже НБУ прагнутиме не створювати нові проінфляційні ризики. Проте після того, як інфляція почне сповільнюватися у другому півріччі 2025-го, НБУ може дозволити стрімкіше послаблення гривні”, — зазначив у коментарі “РБК-Україна” керівник підрозділу макроекономічних досліджень ICU Віталій Ваврищук. У компанії передбачають, що наприкінці 2025 року вартість долара не перевищуватиме 46 гривень.
