Не можу не порівняти ці дві воістину історичні світлини, бо в глобальному контексті історії такі фотографії набувають глибокої візуальної демонстрації та несуть набагато більше сенсів, ніж більшість слів, промов та обговорень. 
На першому фото бачимо зустріч лідерів європейських країн, ЄС і НАТО, які сидять за круглим столом, що символізує рівноправність учасників.
Загальна атмосфера світлини виглядає відкритою та невимушеною, хоч є офіційною і надзвичайно важливою. Деякі учасники зустрічі посміхаються, можна сказати, що фото передає єдність і співпрацю демократичних країн західного світу. 
На другому фото — делегації США, Саудівської Аравії та Росії — сидять по обидва боки великого овального столу, що підкреслює поділ між сторонами.
Атмосфера фото свідчить про визначні переговори, вирази облич учасників — суворі, в цілому відчувається напруга та зверхність.
Не можу також не зазначити, що перше фото демонструє гендерну інклюзивність та прогресивний підхід до рівності в політиці, хоч і до досягнення гендерного паритету ще далеко — три жінки і вісім чоловіків. Друге ж фото показує абсолютну чоловічу домінацію в дипломатії — нуль жінок.
Ці дві світлини зображують два різні підходи і я б сказала, два світи — демократичний, що базується на рівності та спільних цінностях, та автократичний, де політика формується навколо влади та стратегічних інтересів.
І найважливіше.
Політичні лідери на першому фото зібралися для того, щоб підтвердити свою непохитну підтримку України, засуджуючи агресивну Росію, обговорити подальшу допомогу Україні в боротьбі з державою-терористкою та безпосередню участь України в цих процесах.
Представники країн на другому фото, однією зі сторін яких і є агресивна Росія (що легалізує російську агресію та знімає засудження/ізоляцію її злочинного режиму), зустрілися, щоб обговорити насамперед власні геополітичні інтереси та фактичний примус України до виконання їхніх домовленостей.
Ці два фото безперечно показують, як наразі ділиться світ: за цінностями і ціною, за демократіями і автократіями, за готовністю підтримувати і бажанням диктувати.
І хороша новина в тому, що ми — Україна — вже зробили свій цивілізаційний вибір на користь того світу, що на першому фото — світу, в якому цінується рівність, справедливість, права людини і взаємопідтримка, а не холодний розрахунок, вплив, контроль і підкорення диктату сильніших.
Тож, маємо триматися купи і продовжувати боротися — за місце в світі, де поважають свободу, демократію, міжнародне право та людську гідність.
Головне – не зійти з цього шляху.
Український народ заплатив високу ціну у війні з росією не за Байдане чи Зеленського, а за свою родину і рідний дім
