Чому в Тернополі не садять дуби, які росли б століттями, а висаджують екзотичні дерева, які сохнуть за кілька років?

Поділитися

Дуб – один із найдавніших символів українського народу. Але у Тернополі впершо за гроші платників податків висаджуют екзотичні види дерев, які живуть 60-150 років у своїй тропічній місцевсті.

Найстаріше дерево Тернополя – 200 літня липа на вулиці листопадовій, ростебіля міської ради і катедри

А в Тернополі, який через 15 років буде святкувати своє 500-річчя найстаршим деревом є липа, якій лише 200 років. Совкові каштани вже продемонстрували недалекоглядність влади. Ми в жодному разі не критикуємо  благодійну акцію «Підтримай ЗСУ – Посади іменне дерево», яка дає можливість не лише долучитися до озеленення міста, а й підтримати захисників України. Щоб усі охочі змогли взяти участь в акції, прийом заявок продовжено ще на тиждень – до 4 квітня 2025 року.

Змісто акція просто супер. Але вибір порід дерев – викликає мінімум подив.

Але спочатку про акцію.

Кожен учасник має можливість висадити дерево у своєму улюбленому місці міста, тим самим не лише прикрасити Тернопіль, але й зробити свій внесок у перемогу України, оскільки усі зібрані кошти будуть спрямовані на допомогу Збройним Силам. Для кожного дерева виготовляється і встановлюється іменна інформаційна табличка, а догляд за саджанцями у період приживлення забезпечуватимуть комунальні служби.

Можна обрати локацію та кількість саджанців відповідно до бюджету, зокрема:

донат на суму 15 тисяч гривень – для висадження дерев на Дамбі Тернопільського ставу (катальпа бігнонієвидна), на вул. Миколая Коперника (липа) та на вул. Патріарха Мстислава (липа);

донат на суму 20 тисяч гривень – для висадження дерев на вул. Руській (катальпа бігнонієвидна), вул. Юліуша Словацького (катальпа бігнонієвидна) та вул. Патріарха Йосифа Сліпого (катальпа бігнонієвидна);

донат на суму 30 тисяч гривень – для висадження дерев на вул. Листопадовій (клен гостролистий «Друммонді»), вул. В’ячеслава Чорновола (слива Піссарда), вул. Михайла Грушевського (катальпа бігнонієвидна або липа) та вул. Петра Конашевича-Сагайдачного поблизу Архикатедрального Собору Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці (тюльпанове дерево)

Як долучитися?

1. Заповніть заявку за посиланням, вказавши бажану локацію та кількість саджанців.

2. Очікуйте контакту для отримання реквізитів оплати.

3. День і час висадження буде повідомлено додатково.

Все ніби пристойно. Але уявіть собі, чи доживуть за тисячу років сливки і катапальти і Тернополі? Сливки живуть 25 років. Лише чверть століття. Катальпа – до 100 років у своєму кліматичному поясі. Не має питань до лип, які живуть в середньому до 300-400 років. Але під цими деревами паркувати автівки дуже й дуже проблематично для автовласників.

А український дуб росте до ДВОХ тисяч років.

Уявляєте, у 4025 році у Тернополі можуть рости дубочки, висаджені на честь героїв російсько-української війни. Дерева будуть нагадувати тисячоліття тернополянам і гостям файного міста про наших ГЕРОЇВ! Це вам не сливки імені Надала і Соколовського. Тернополяни пам’ятають як на вулиці Чорновола саджанці екзотичних дерев постійно сохнуть, бо комунальники забувають поливати. Наступного року закупляються нові саджанці. 

дуб Чемпіон віком 1300 років поблизу села Стужиця Великоберезнянського району Закарпатської області, найстаріший дуб України

У  наших предків, древніх слов’ян, дуб вважалося священним. Вони пов’язували його з ім’ям верховного бога – Перуна, називали дуба царем лісу.

Довідка

У давнину люди були впевнені, що в дубах перебувають душі померлих предків, і саме з цим деревом були пов’язані численні магічні обряди, наговори, прикмети тих часів. Вважалося, що дерево може зцілювати і передбачати. Дуб не можна було рубати, завдавати йому шкоди, порушників чекала неминуча кара. Біля дуба молились і просили у богів поради та захисту, освячували зброю. Мандрівники зоставляли біля дерева патериці на вдалу та спокійну дорогу. До нього восени приходили молоді дівчата «слухати духа», який шелестом падаючого листя передбачав їм майбутнє. Під час обрядів народ прикрашав свіжими гілками своїх жерців, жінки одягали на голову березові вінки, а чоловіки – дубові. Усі ранні шлюби влаштовували під найстарішим деревом, а якщо жінка хотіла дитину, часом її знаходили в лісі, коли вона пристрасно обіймала могутній дуб. Відваром з кори лікували опіки та зубний біль. На гілки дуба «заговорювали» безсоння.

З приходом християнства на наші землі, стародавні язичницькі вірування й обряди зазнали жорстоких утисків. Церква цілеспрямовано боролася з вірою у святість дерев, поклоніння їм як божествам, намагалась очорнити традиції та святині. Дубові дісталося найбільше. Можливо, саме з тих часів поширились прислів’я «ніби з дуба впав», «тупий, як дуб» та інші. Та, незважаючи на всі заборони, культ дуба завжди мав помітний вплив на культуру і звичаї українців.

Особливе ставлення до дуба було у запорозьких козаків, які започаткували свою державу – Січ на скелястому острові Хортиця біля величного Дніпра. Там ріс легендарний дуб, про який ще у Х столітті нашої ери писав візантійський імператор Константин Багрянородний. Важається, що дуб прожив майже 2000 років, аж до 1871-го і всох від старості. За переказами, запорожці встановили йому пам’ятний знак, а з його жолудів насадили сотні молодих дубків на острові та по усій Україні.


На фото дуби Тараса Шевченка. Деревам вже понад 1000 років, ростуть вони у селі Будище. Як розповідають місцеві мешканці, у дуплі тисячолітнього дуба малий Шевченко колись ховав свої малюнки.

Чи зможуть тернополяни достукатися до здорового глузду чиновників Тернопільської міської ради? У це складно повірити, знаючи як знищують зелені зони в Тернополі вже 15 років, відколи при владі Сергій Надал. На масиві “Аляска”, до 2020 року було ось так гарно.

Коли чиновники вирішили зробити тут парк і збудувати кілька будинків, зараз виглядає все ось так. Всі дерева зрізали, дачні будиночки спалили.


Для чого було зрізати геть усі дерева, яким було понад пів століття? 

P.S. На весь Тернопіль, у на таки росте один столітній дуб – поблизу вулиці Стадникової – біля гуртожитку торгово-економічного коледжу. Оголошений об’єктом природнозаповідного фонду рішенням виконкому Тернопільської обласної ради № 310 від 22 грудня 1987 року з назвою «Тернопільський дуб».  Дуб черещатий має понад 100 років і діаметром 108 см (2008), обхват — 338 см (2017); має історичну, наукову, пізнавальну та естетичну цінність.



Шість місяців до виборів після завершення воєнного стану

У Тернопіль прийшов медіабізнес Ріната Ахметова та Андрія Єрмака. Надала відсунули в особі Фартушняка. На частоту претендувало аж шість компаній