Я сам корінний харківʼянин і для мене потрапити в таку українську Україну було дуже незвично, але не менш захопливо. Розповім, що мене вразило найбільше. 
Перш за все це гостинність та чемність людей. Таких щирих і простих розмов у Харкові ви не будете мати. Підкорила й річка Дністер. Але особливий відбиток у памʼяті залишить місцева архітектура. Тут все наче інше, але якесь рідне, своє. У Харкові все зроблено, щоб пахати як коняка, а в Тернополі чи Івано-Франківську – жити і насолоджуватися життям. Тут зовсім інша Україна, держава в державі. А вулиці як гарно названі: Хвильового, Стуса, Чорновола. Ще тут усі вірять в Бога, і Бог напевно так само вірить у цих людей. 
Тут точно запанує розквіт. Вже сьогодні Тернопіль і франик – як польські міста – чистенькі і ошатні. місцеві цього не помічають, жартували з мене. А я був в Польщі під час Євро 2012. Те, що мери злодії- то проблема правоохоронців і корумпованості. Як не тепер, то згодом поборять корупцію. Для мене важливо, що тут ви ніколи не почуєте тут російську мову. Хіба це не рай для українця? Я переконаний, що потрібно викорінювати в нас оцю російську лжекультуру. Немає кращого ніж своє, рідне!
Коли кожен це зрозуміє і полюбить Україну всім серцем, зануриться в її історію, тоді й зникне корупція, чвари та інші проблеми. Немає ще на світі успішної країни, де панує російська мова. Ви про це задумайтесь.
Не можна підпускати ворога близько! А тепер тим більше ми не станемо перед ним на коліна. І покажемо, де його убоге місце.
