Деснянський районний суд міста Києва встановив факт спільного проживання двох чоловіків однією сім’єю, визнавши наявність шлюбних відносин між ними.
Вересень 2024: заяву подали вперше, але Деснянський суд Києва відмовив у відкритті провадження. Після оскарження апеляційна інстанція залишила відмову в силі.12 лютого 2025: Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу та направив справу на новий розгляд.7 травня 2025: Деснянський суд відкрив провадження.10 червня 2025: Суд ухвалив рішення про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю (фактичних шлюбних відносин). Підтверджено наявність шлюбних відносин між чоловіками – на основі спільного проживання, бюджету, придбаного разом майна, тривалих стосунків і взаємної підтримки.
Schalk and Kopf v. Austria (2010), де «ЄСПЛ постановив, що відмова Австрії визнати шлюб між двома чоловіками порушує їхнє право на повагу до сімейного життя».M.A. v. Italy (2023), де «ЄСПЛ постановив, що відмова Італії визнати одностатеві партнерства порушує права заявника на повагу до його сімейного життя, гарантовані статтею 8 Європейської конвенції з прав людини».Маймулахін і Марків проти України (2023), де «Суд зауважував у своїй практиці, що одностатеві пари так само можуть, як і різностатеві, вступати у стабільні і віддані стосунки, і мають однакові потреби у взаємній підтримці та допомозі».Як подружжя відреагувало на рішення суду?
Рішення суду здивувало партнерів.
“Відверто кажучи, ми не очікували, що суд визнає наявність фактичних шлюбних відносин між нами”, – розповів “УП. Життя” Зорян Кісь.
Ба більше, несподіванкою для партнерів стало те, що в рішенні для опису їхніх стосунків використали формулювання “будучи пов’язані спільним побутом, який ґрунтується на спільному бюджеті, почуттях взаємоповаги та любові один до одного“.
“Принаймні, тепер ніхто не може сумніватись у щирості наших почуттів – ми дійсно любимо одне одного”, – наголошує Зорян.
Він зауважив, що рішення суду набере законної сили 10 липня, тому пара не поспішає говорити про те, як воно вплине на їхнє подружжя. При цьому Кісь вважає, що найближчим часом МЗС зіткнеться з “шаленим тиском” з боку представників консервативних кіл.
“Для нас це рішення – великий крок уперед в нашій боротьбі за право бути собою. Ми впевнені, що воно буде підтримкою для тисяч інших одностатевих пар в Україні, зокрема – для тих, де обоє чи один із партнерів/партнерок воюють за право України бути собою […]
Хоча це дійсно безпрецедентне, історичне рішення українського суду, воно не замінить необхідного законодавства про цивільні партнерства.
ГО “Точка опори”, засновниками якої ми є, разом з народними депутатами, підготувала відповідний законопроєкт №9103, але наразі, на жаль, “немає політичної волі” для його ухвалення”, – підсумував Зорян.
Що відомо про подружжя Зоряна та Тимура?
Історія кохання Зоряна Кіся та Тимура Левченка розпочалася у 2012 році, коли чоловіки познайомилися на дискусії про ЛГБТ у Києві. Вони розповідали, що тоді були єдиними, хто розмовляв українською.
Після шести місяців листувань Зорян навідався додому до Тимура з коробкою фломастерів – останній скаржився, що не мав чим малювати агітаційний плакат.
“Щоправда, пізніше ми виявили, що жоден маркер із тієї коробки не пише. Але жест все одно був красивий”, – згадував Тимур.
Після початку романтичних стосунків чоловіки стали мало не найбільш відкритою гей-парою в Україні. Після чотирьох років спільного життя Зорян та Тимур неофіційно побралися, але обіцяли зареєструвати шлюб в Україні, як тільки це стане можливим, повідомляло “Радіо свобода”.
Зорян Кісь зізнається, що згодом партнери вирішили “згорнути свою медійність”. Чоловік пояснив, що спершу суспільна увага додавала їм енергії, але пізніше почала шкодити їхнім стосункам.
“Однак, як кажуть у нашому середовищі, колишніх активістів не буває, і нам знову довелось “битись головою в стіну”, щоб бути щасливими”, – поділився Зорян.
