Загальний Індекс довіри в суспільстві має середній рівень (3,0). Шкала: від 1 (мінімум довіри) до 5 (максимум).
Найвища довіра в українців до близького кола (3.9), тобто рідних, друзів, мешканців міста/села.
Менше довіряють суспільному колу (2.9), тобто інституціям, організаціями, владі, мешканцям України тощо, а також колу “інших людей” (2.4), тобто незнайомим людям у випадкових ситуаціях, людям інших політичних поглядів або національності.
В умовах повномасштабної війни в українському суспільстві зростає соціальний капітал: 86% українців надавали допомогу людям, які опинились у складній ситуації під час війни, зокрема 27% переважно допомагали людям за межами родинного кола.
Близько половини респондентів налагодили та зберегли зв’язки, що виникли через об’єднання з іншими людьми для взаємопідтримки.
Серед типів громадської активності українці надають перевагу допомозі іншим. Респонденти активно допомагають ЗСУ – 70% постійно або час від часу допомагають фінансово, 44% – нефінансово (сітки, свічки, ремонт авто тощо). Також відносно поширеною є допомога біженцям, переселенцям, людям з інвалідністю (49%).
Інші види активності не є такими поширеними: 23% беруть участь у громадських слуханнях та підписанні петицій, 20% – вирішенні спільних проблем в житті громади, 13% – у громадських акціях і мітингах.
Українське суспільство зберігає стійкість. Індекс стійкості складає 3.6 (вище середнього рівня) за шкалою від 1 (мінімум) до 5 (максимум).
Абсолютна більшість оптимістично оцінює як майбутнє України (76%), так і власне (72%).
Більше 70% вважають, що можуть самостійно впоратися з проблемами, які в них виникають.
Відчуття єдності з іншими українцями висловлюють майже дві третини респондентів. З місцевою громадою себе ідентифікують 53%.
Дещо нижчими є оцінка того, чи є рівень солідарності та взаємодопомоги в суспільстві високим (48%), оцінка справедливості в суспільстві (45%) і впевненість у тому, що держава у кризовій ситуації ухвалить правильне рішення (44%).
Команда Rating Group провела це наукове дослідження в співпраці з Наталією Черниш, доктором соціологічних наук, професором кафедри соціології Львівського національного університету ім. Івана Франка.
