На честь сексота КГБ називають вулиці і літературний конкурс в Україні

В цей час, коли одвічний ворог веде вже 4-й рік з Україною екзистенційну війну і українці віддають свої життя за свободу і незалежність, з’ясовується, іменами сексотів називають вулиці, літературний конкурс.

Мова йде про письменника Василя Захарченка, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка (1995). У 1973 році Василь Захарченко був заарештований і засуджений за виготовлення і розповсюдження документів антирадянського змісту до 5 років суворого режиму. Покарання відбував у Пермської області.

Під час відбуття покарання Василь Захарченко потоваришував з багатьма знаними шістдесятниками, дисидентами, зокрема Іваном Світличним, Зиновієм Антонюком, Євгеном Пронюком, Ігорем Калинцем, Миколою Горбалем та іншими. Однак, Захарченко не витримав випробування і пішов на співпрацю з КҐБ – став сексотом і писав доноси на своїх ув’язнених товаришів. Про його співпрацю з КҐБ стало відомо з листа від 29.07.1976 р. №276 голови КҐБ УССР Віталія Федорчука до першого секретаря ЦК КПУ Володимира Щербицького щодо дострокового звільнення В. Захарченка з ув’язнення. Цей лист виявив Василь Овсієнко у кримінальній справі Василя Лісового, Євгена Пронюка і Василя Овсієнка (ГДА СБУ, фонд 16, опис 1, справа 1119, аркуші 352–353).

«29 июля 1976 г. №276 г. Киев.

Совершенно секретно

зкз. № 1

ЦЕНТРАЛЬНЫЙ КОМИТЕТ КОММУНИСТИЧЕСКОЙ ПАРТИИ УКРАИНЫ

товаришу ЩЕРБИЦКОМУ В. В.

ДОКЛАДНАЯ ЗАПИСКА

В Скальнинском ИТУ отбывает наказание ЗАХАРЧЕНКО Василий Иванович, 1936 года рождения, уроженец Полтавской области, украинец, с высшим образованием, бывший член Союза писателей Украины, осужденный 28 июля 1973 года Черкасским облсудом по ст. 62 ч. 1 УК УССР к 5 годам лишения свободы за изготовление, хранение и распространение документов антисоветского, националистического содержания.

В ходе предварительного следствия и в суде ЗАХАРЧЕНКО полностью признал свою вину и раскаялся.

С учетом этого ЗАХАРЧЕНКО проводилась работа по его дальнейшему идейному разубеждению, а после суда он был привлечен к негласному сотрудничеству с органами КГБ.

Прибыв для отбытия наказания в Скальнинское ИТУ, ЗАХАРЧЕНКО сумел завоевать доверие экстремистски настроенных объектов дела «Блок» СВЕТЛИЧНОГО, АНТОНЮКА, КАЛИНЦА, ПРОНЮКА и др., в отношении которых представил ряд ценных в оперативном отношении материалов. В частности, сообщил об изготовлении названными лицами т. н. «интервью политзаключенных Пермского лагеря» и каналах передачи этого пасквиля связям на свободе. С его активным участием выявлены другие факты нелегальной передачи клеветнической информации за пределы ИТУ, часть которой переправлялась в специально подготовленных контейнерах.

С использованием полученной от ЗАХАРЧЕНКО информации, органами КГБ осуществлялись меры по срыву и локализации готовившихся экстремистами антиобщественных акций и провокационных действий, в том числе приуроченных ими к т. н. дню «политзаключенного», дню принятия ООН «Всеобщей Декларации прав человека» и т. п.

За истекший период времени ЗАХАРЧЕНКО твердо встал на путь исправления и характеризуется положительно. В связи с тем, что в последнее время состояние здоровья ЗАХАРЧЕНКО ухудшилось, в апреле с. г. он возбудил ходатайство перед Президиумом Верховного Совета УССР о помиловании и освобождении его от наказания на полтора года раньше срока, установленного по приговору суда. Просьбу ЗАХАРЧЕНКО поддерживает администрация и отдел КГБ в Скальнинском ИТУ, а также УКГБ Черкасской области. Со своей стороны считали бы возможным вопрос о помилований ЗАХАРЧЕНКО решить положительно.

При условии досрочного освобождения, ЗАХАРЧЕНКО может быть использован в мероприятиях по разоблачению подрывной деятельности украинских буржуазных националистов и компрометации его бывших единомышленников. Полагаем также, что сам факт помилования ЗАХАРЧЕНКО окажет положительное воздействие на других осужденных госпреступников, будет способствовать их перевоспитанию и становлению на путь исправления.

ПРЕДСЕДАТЕЛЬ КОМИТЕТА ГОСБЕЗОПАСНОСТИ

ПРИ СОВЕТЕ МИНИСТРОВ УКРАИНСКОЙ ССР

В. ФЕДОРЧУК»

Доноси Василя Захарченка, написані в період першого ув’язнення Миколи Горбаля, стали підставою для його другого і особливо третього ув’язнення в 1985 році: у вироку Миколаївського обласного суду його звинуватили за ст. 62 ч. 2, ст. ст. 42, 43, 26 КК УРСР і ст. 70 ч. 2 КК РРФСР (тобто, за антирадянську діяльність на території РРФСР). Хоч у вироку суду ім’я Василя Захарченка і не фігурує, бо КҐБ ретельно приховувало свою аґентуру, але саме його доноси стали підставою для звинувачення в антирадянській діяльності.

Цього року випадково у фейсбуці прочитав, що у Черкасах вже кілька років проводиться щорічний літературний конкурс новелістичних творів імені Василя Захарченка (засновники Черкаська міська рада, Черкаська обласна організація Національної Спілки письменників України і Черкаська обласна організація Національної Спілки журналістів України), а також його іменем названо провулок у м. Черкасах та вулицю в с. Гутирівка (Полтавська міська громада).

Як можна іменами сексотів КҐБ, які своїми доносами ламали долі побратимів, називати вулиці чи літературний конкурс?

Про все це я написав в Український інститут національної пам’яті. А вчора отримав лист з УІНП, де вони запевняють, що це не в їхній компетенції оскаржувати такі питання.

На жаль, схожа ситуація з іншими відомими діячами – сексотами радянських каральних органів – Віктором Петровим (Домонтовичем) і Миколою Глущенком, іменами яких називають вулиці. Скільки ще крові має пролитися, щоб нарешті в незалежній Україні не толерувалося сексотство, щоб зрадників називали зрадниками, а героїв – героями?

Більше про В. Захарченка можна прочитати у книзі Миколи Горбаля “Повість про три дороги” (Тернопіль, видавець Тарас Вашків, 2025). Бажаючі придбати – пишіть мені у меседжер. А ті, хто зараз перебуває за межами України, можуть придбати книгу на Amazon. Повний перелік посилань на Amazon.

Тарас Вашків