Нардеп “Слуги народу” Олександр Федієнко у мережі оприлюднив відео із виставки засобів РЕБ у Тернополі та назвав завод, який їх виготовляє. Після цього російські війська вдарили по місту ракетами

Поділитися

“Коли ви спитаєте, чому прилетіло в Тернопіль, подивіться на це відео, яке я оприлюднила у себе в ТГ-каналі. Народний депутат Олександр Федієнко, який ще є членом комітету з Нацбезпеки, опублікував у себе на ютуб відео з виставки наших виробників РЕБ. Назвав місце, місто і завод, де це роблять. Відео звісно він видалив. Але ключові шматки я встигла зафіксувати. Моралі не буде. Її тут просто нема. Є чергова історія про довбограїв. А потім в цьому місті гине 26 людей з дітьми і ще для 22 доля невідома. Це про Тернопіль. СБУ, ви де? “, —  повідомила журналістка Юлія Кирієнко-Мерінова.

Начальник Тернопільської військової адміністрації Вʼячеслав Негода повідомив, що відео, яке ворог міг використати для підготовки удару по Тернополю передано СБУ.

Всі, хто його розповсюджує – також вчиняють безвідповідально!

Довідка

Олександр Павлович Федієнко (нар. 20 квітня 1972, Київ) — український експерт з кібербезпеки, підприємець, громадський діяч і політик. Автор наукових публікацій з питань кібербезпеки, автор двох книг. Народний депутат України 9-го скликання — голова підкомітету з питань безпеки у кіберпросторі, урядового зв’язку, криптографічного захисту інформації Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
В 1998 р. закінчив радіотехнічний факультет Київського політехнічного інституту за спеціальністю «Конструювання і технологія радіоелектронних засобів»[2], у 2005 р. отримав кваліфікацію «Організація комплексної безпеки об’єктів інформаційної діяльності» в Національному авіаційному університеті України[3], у 2021 р. отримав диплом магістра в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування», у 2022 р. отримав дипломи магістра в Міжнародній Академії управління персоналом за спеціальністю «Право» та Міжнародному науково-технічному університеті імені академіка Юрія Бугая за спеціальністю «Міжнародні економічні відносини»
У 2024 році виконав вимоги Програми стратегічного лідерства в секторі безпеки та оборони України в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» та закінчив навчання в Національній академії Державної прикордонної служби України, отримав первинне офіцерське звання молодший лейтенант запасу
2025 — отримав від ДержНДІ технологій кібербезпеки сертифікат Аудитора систем менеджменту інформаційної безпеки (трудові функції А, Б, Г, Є, Ж)
Працював електромеханіком та інженером, обіймав керівні посади у різних компаніях
Обраний народним депутатом України від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року, № 92 у списку[6]. На час виборів: директор ТОВ «ІМК», безпартійний. Проживає в Києв
Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації[8], голова підкомітету цифрової та смарт-інфраструктури, електронних комунікацій, кібербезпеки та кіберзахисту (З 29 серпня 2019), голова підкомітету з питань безпеки у кіберпросторі, урядового зв’язку, криптографічного захисту інформації Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки (з 23 серпня 2023 року).
У 2015—2019 очолював Інтернет асоціацію України.
19 листопада 2025 навів ракети на завод Оріон, своїми діями вбив щонайменше 25 людей.
Олександр Федієнко є одним із найактивніших українських парламентарів у сфері цифровізації, телекомунікацій, кібербезпеки та захисту критичної інфраструктури. Його законотворча діяльність охоплює як розробку базових законів, що формують цифрове середовище країни, так і ухвалення норм, спрямованих на посилення безпеки держави під час воєнного стану. Ця його робота спрямована на посилення цифрової безпеки держави, розвиток сучасної телекомунікаційної інфраструктури, інтеграцію українського законодавства в європейський правовий простір та створення ефективних інструментів для захисту країни в умовах воєнних і кіберзагроз
Серед ключових досягнень — підготовка та ухвалення законів про хмарні послуги[10], електронні комунікації та розвиток телекомунікаційних мереж, які гармонізують українське законодавство з європейськими стандартами та створюють умови для швидкого розгортання сучасної інфраструктури зв’язку. Значну увагу Федієнко приділив питанням критичної інфраструктури: від визначення її правового статусу й механізмів захисту — до врегулювання спорів щодо об’єктів, які перебувають у державній власності.

Важливим напрямом роботи стало вдосконалення військового обліку та захисту державних інформаційних ресурсів. За його участі ухвалено закони про створення Єдиного державного реєстру військовослужбовців, уточнення порядку набуття статусу ветерана, а також про кіберзахист державних ресурсів та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.

Станом на серпень 2025 на розгляді парламенту перебуває низка законопроєктів Федієнка, які передбачають імплементацію європейських директив у сфері стійкості критично важливих об’єктів[18], створення Кіберсил Збройних Сил України, врегулювання використання електромагнітного простору, запобігання недобросовісному перехресному субсидуванню в електронних комунікаціях, заборону ворожих програмних продуктів та засобів інформатизації та залучення приватного сектора до кіберзахисту.
Є авторм книг:

«Мій бізнес — мої правила» (2023, Київ)
«Нардеп. Правда та міфи про життя народного депутата України» (2025, Київ)
Співавтор скандального законопроєкту №7351 який надавав право самостійно убивати військовослужбовців командуванням ЗСУ за невиконання наказів без будь-яких доведених обставин, таким чином, оцінений у ЗМІ як спроба відновити смертну кару в Україні.
Авторами закону також виступили депутати «Слуги народу» Безугла М.В., Мазурашу Г.Г.. За інформацією видання «Лівий Берег», (повна картка законопроєкту стала недоступна після відкликання, а авторський колектив “змінився” 24 травня без пояснення причин) співініціаторами виступили інші представники партії Слуги народу — Аліксійчук О. В., Бакумов О.С., Гривко С.Д., Третьякова Г.М., Войцехівський В.О.. Законопроєктом пропонувалось прибрати рядок «не призводячи до смерті військовослужбовця» зі ст. 22 «Статут внутрішньої служби Збройних Сил України». Законопроєкт пройшов профільну раду, зазнав значної критики у соцмережах та ЗМІ та був без пояснень відкликаний, згодом, 24 травня, без пояснень причин, у законопроєкту змінився авторський колектив, а партія відмовилась коментувати законопроєкт.

22 Липня 2025 року проголосував за проєкт закону 12414, що обмежує Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру. Закон викликав хвилю антикорупційних протестів.

Збірна України зіграє зі Швецією у плей-офф відбору на Чемпіонат світу-2026

У Тернополі кількість осіб, які не виходили на зв’язок, зменшилася до 14: шестеро повідомили, що живі і в безпеці