Шановні гості Львова!
Декілька порад для вас:
1. У Львові дві вулиці Левицького!
2. Одна з них не “кості”, а Костя.
3. У нас є Високий замок, однак там замку немає. Але хоч краєвидом помилуєтеся.
4. Коли водій маршрутки кричить “Бомба! Виходять?”, не панікуйте. І взагалі ігноруйте, якщо вам не тут виходити. Проспект Чорновола.
5. Ви приїхали до Львова, а не до “Львову”.
6. Львів ніби і не дуже великий, але їхати “з центру на Майорівку, через Левандівку” – най його шляк трафит. 
7. Що таке “шляк трафит” теж не питайте. Вам краще не знати.
8. Якщо вашим діткам пропонують “питки”, це значить “пити, питоньки”. Це не тортури чи знущання. Бандерівці бувають злі, але діти – то святе!
9. “Орку!” – так кличуть Ореста. Це чоловіче ім’я.
10. “Влодку” – те саме, до Володимира.
11. “Сідай Влодку!” – це не про човен (пишеться разом).
12. У нас не кажуть на сир “творог”. Це все сир. Як в уяві відрізняють жовтий від кисломолочного? Для нас це теж загадка, феномен…
13. Адреса “вул. Городоцька буд.1”, це не початок вулиці, біля Оперного, а там, де “дідько каже на добраніч!”
14. Не плутайте вулиці Сонячна і Соняшна, бо вночі таксист на Сихів завезе. А це вже окрема тема… 
15. “Біля зайчика”, це на Топольній. Але ні зайчика, ні Топольної там вже нема. Точніше десь там ще є така вулиця, але навіть я не знаю де.
16. Якщо вам у кінці листопада сказали “Давай вже після свят”, це означає після 20 січня наступного року. І це не жарти!
17. Коли йдете з повними пакунками, то вас всюди пропускають “прошу-прошу”, але як з порожнім відром, то най Бог боронить вас, комусь перейти дорогу. Не питайте чому, слухайте, що кажу!
18. Бізнес у Львові – це окрема епопея!
18.1. Якою б казковою не була ваша комерційна пропозиція, в бізнес-плані мусить бути вказано ЩО ВИ З ТОГО МАЄТЕ! Так-так! Саме ви!
18.2. “Я подумаю …”
Так звучить вирок і майже провал вашій діловій пропозиції! 
Справа в тому, що якраз думати він не збирається. Щоправда, з жінкою порадитися – закон! Вона тут же ж телефонує до цьотки в Карпати, що знає справжню мольфарку. Зі слів цьотки мольфарка їй на фасольці, а потім на картах щось наворожит. Далі готове рішення передають до вашого візаві, який збирає телефонну нараду з кумом і близькими бізнес-колами. Сам факт питання всіх насторожує, тому ухвалюють колективне рішення: не відповідати на ваші дзвінки!
18.3. На цьому це партизанське радіо не припиняє роботи:
“Ромку, до тебе такий-то не звертався? Шо за тєма? А я знаю… Може і шось добре, але ж во до всіх дзвонить…”
І лише додаток GetContact одне за одним сповіщає, хто вами цікавився…
19. До уваги жінок. Коли він вас покидає ненадовго зі словами “Я до пана Едзя”, не питайте хто це. Нехай вже вас знайомить з іншим паном…
20. Так! Леопольд фон Захер Мазох жив у Львові. А Маркіз де Сад – не мер міста. Не фантазуйте!
21. Не знаю, за що Мазоха так назвали!
22. “Захер” пишеться разом!
23. За версією кавказької діаспори, магазин “рібок” “Природа” і магазин “Reebok” – це одна локація! Вони справді були на площі Ринок поруч.
24. “Перепрошую” – не значить, що вас перепитують. Залежно від тональності, це або красивий реверанс вибачення, або попереджувальний сигнал агресії, коли шерсть дибки і налиті кров’ю очі, блищать, як напоцовані мешти львівського батяра до 1939 року!
25. Проведена червона лінія і то вам не НАТО. Отже, воно вам НАШО…
26. Літній пан вам запросто може втерти, що ви “не маєте рації”, навіть якщо ви обвішані різними приладами спецзв’язку на всіх на світі частотах!
27. “На каву” – з хати (перше побачення).
28. “На чай” – до хати (друге побачення).
29. Якщо вас хочуть “запитать”. Це значить “спросіть”. І не треба …. з переляку. Вчіть мову, щоб почуватися в безпеці.
30. У Львові є район “Індія”. Краще, щоб там гуляли слони…
Гаррі Каспаров на форумі безпеки Halifax розкритикував мирну угоду США з росією щодо України
