З 1 до 31 липня у межах української частини фотоконкурсу «Вікі любить Землю» традиційно проходила спеціальна номінація «Відео». Її мета — зібрати якомога більше якісних відеороликів природно-заповідного фонду України під вільною ліцензією та зобразити природоохоронні території з найрізноманітніших ракурсів.
Цьогоріч у межах цієї спецномінації учасники та учасниці конкурсу подали 14 різноманітних відеороликів української природи. Переможців обирало спеціальне журі.
Команда журі для спецномінації «Відео» залишається незмінною — чотири експерт(к)и, які є знавцями у сфері відеозйомки, кінематографії, комунікацій та екології. Познайомимось ближче!
Ігор Шурпан — старший викладач спеціальності «Аудіовізуальне мистецтво та виробництво» Житомирського фахового коледжу культури і мистецтв імені Івана Огієнка, секретар Житомирського осередку Національної Спілки Кінематографістів України.
Марія Максименкова — керівниця комунікацій і маркетингу, WWF-Україна.
Олександр Гаврик — телеоператор, режисер монтажу, еколог, вікіпедист. Член Національної спілки кінематографістів України та Національної спілки журналістів України.
Сергій Гладкевич — незалежний експерт дикої природи, фотограф-натураліст, журналіст.
Також радо познайомимо вас зі складом журі спецномінації «Втрати природи», до якої входять досвідчені фахівці у сфері захисту довкілля та фотографії:
Сергій Петров — історик, журналіст, фотограф, документатор російських воєнних злочинів на Харківщині та дописувач української Вікіпедії.
Юлія Спінова — співзасновниця ГО «Українська природоохоронна група», кандидатка біологічних наук. Авторка та співавторка більше 30-ти наукових статей та видань про природно-заповідний фонд, екологічні мережі та наслідки воєнних дій для природних екосистем.
Богдан Кученко — еколог, фахівець з питань збереження біорізноманіття ГО «Екодія», аспірант кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Вікторія Губарева — українська екологічна журналістка онлайн-медіа рішень Рубрика та EcoRubric; експертка та журналістка UWEC Work Group.
Раді оголосити переможну трійку авторів, які відзначились цікавими відеороботами української природи у цьогорічному конкурсі!
Перше місце
Перемогу та перше місце отримав автор Любомир Матвіїв з відеороботою, яка була оцінена найвище.
«Нориця руда у пошуках їжі» — відео, яке фіксує момент зимового «полювання» за їжею норицею рудою (Myodes glareolus) в межах урочища «Чагарі кутківецькі», Тернопільська область. Робота відзнята у січні 2025 року.
Автор цього відео ділиться історією створення роботи: «У той період ціллю моїх зйомок були хижі птахи. Я годинами сидів у сховку, виглядаючи за ними, та все марно. Однієї миті, попри стовбур поваленого дерева пробігла мишка, тому наступні рази я приносив жменю зерен та насипав їх у цьому місці. Через якийсь час з’являлась ця мишка, охоче ними ласувала, та ще й носила у свою нору. Ось так випадково і вийшло це відео».
Член журі Ігор Шурпан ділиться враженнями: «Гарна операторська робота. Є зміна ракурсів і планів. Приємний монтаж та композиція кадру. Відео має всі класичні складові драматургії: експозицію, зав’язку, розвиток дії, кульмінацію, розв’язку. Звукова доріжка відповідає відеоряду. Оскар!».
А інша членкиня журі, Марія Максименкова, додає: «Повна відповідність всім критеріям конкурсу і навіть більше — це цілий міні-фільм. І різноплановість, і звук, і сенсові початок та кінець. Все чекала на голос сера Девіда Аттенборо на фоні, ну а “заклопотана нориця руда” звісно вкрала серденько».
Варто зазначити, що минулого року одразу три відеороботи цього автора теж посіли переможне перше місце!
Друге місце
Друге місце посіла відеоробота авторства Сергія Маркова, зроблена в червні 2023 року.
На відео зафіксовано випадок канібалізму у змій: одна мідянка звичайна (Coronella austriaca) поїдає іншу на скелястому березі водойми урочища «Яцево» — лісового заказника загальнодержавного значення у Дніпропетровській області.
Автор роботи ділиться: «З початку повномасштабної війни найближчі улюблені дикі ліси опинились закритими для відвідування. Вимушено перемкнувся на спостереження дикої природи на невеличких степових ділянках і кручах біля Дніпровських порогів в околицях урочища Яцево, і не шкодую. За можливості подорожую туди майже щодня, інколи навіть на пів години з метою психологічного перезавантаження. Здебільшого спостерігаю як з початку весни до зимових холодів по черзі квітнуть різні види рідкісних рослин, і обов’язково відвідую місця скопичення червонокнижних мідянок, сарматських полозів та зелених ящірок. З одного боку сюжет на відео був для мене несподіванкою, а з іншого — це результат систематичних спостережень».
Марія Максименкова, членкиня команди журі, каже: «Дуже гарне відео, драматичний перехід з одної змії на трапезу іншої — навіть викликав вигук здивування!».
Член журі Ігор Шурпан зазначає: «Досить чітка картинка із зміною ракурсів та монтажних планів з досить художньою композицією та оригінальний звук».
Третє місце
Третє місце зайняла робота під назвою «Світанок біля села Дземброня» авторства Олександра Рижкова.
Відео відзняте влітку 2021 року та ілюструє вранішню красу Карпатського національного природного парку з висоти, розташованого на території Івано-Франківської області.
Автор пригадує: «Для мене Карпати — це про туман. Саме туман у Карпатах я люблю найбільше: він прикрашає будь-який ландшафт, будь-яку погоду і пору року, додає таємничості й краси. Здавалося, це був звичайний похмурий літній ранок – допоки я не підняв дрон вище туману. І тоді відкрилася справжня краса: сонце, пробиваючись крізь дерева та пагорби, малювало тіні на морі туману. Що може бути прекраснішим!»
Членкиня журі Марія Максименкова відзначає красу та естетичність цієї відеороботи.
Спеціальна відзнака:
«Фіксація надзвичайно цінних територій»
Наступні три роботи авторства Олександра Рижкова отримали окрему спеціальну відзнаку «за фіксацію надзвичайно цінних територій».
Автор робіт ділиться історією фільмування: «Під час карантину ми вирішили більше мандрувати автівкою по Україні й відкрили для себе багато нових і справді цікавих місць. Три відео з півдня України я зняв у вересні 2021 року. Тоді вже певний час захоплювався зйомкою з дрона й нарешті зміг показати красу українських природних пам’яток з висоти.
На Джарилгач хотів потрапити давно, але ми спізнилися на корабель. Тоді вирішили їхати в Лазурне – там починається острів, і на нього можна дістатися пішки. Саме звідти я й зняв Джарилгач за допомогою дрона.
В Олешківські піски ми потрапили вперше. Дуже вразили масштаб і спокій цієї місцевості – саме ці відчуття я намагався передати у відео.
Балку Байдиху я відвідував уже вдруге й знав, що найкращий час для зйомки тут – ранок. Завчасно приїхав на локацію й відзняв чимало матеріалу. Це нетипова природна пам’ятка, справді вражаюча – щось на кшталт ґрунтового мініканьйону. Важко навіть уявити, як вона утворилася. Особливо зачаровує плавність і симетричність пагорбів балки, які неймовірно виглядають під променями ранкового сонця».
Кадри з Балки Байдиха на території ландшафтного Станіславського заказника передають унікальну красу Херсонських пагорбів — місця, яке нині лишається важкодоступним та мало задокументованим.
Відео з острова Джарилгач (територія Джарилгацького національного природного парку) зберігає погляд на територію, що сьогодні перебуває під окупацією. Ці кадри фіксують унікальну природу острова, який зараз тимчасово залишається поза нашим доступом.
Олешківські піски — одна з найцінніших природних зон Херсонщини, яка також перебуває під окупацією. Краса, яка наразі недосяжна, але збережена на відео, яке нагадує про її масштабність і унікальність.
Член журі цієї спецномінації та представник компанії-партнера цьогорічного конкурсу «Manfrotto UA» наголошує: «Фотографувати природу непросто — треба знати час, місце, добре знати об’єкти знімання, їх біологічні особливості, добові та сезоні зміни в поведінці. А знімати відео ще складніше. Оскільки для фотографування досить вдалої секунди, яку треба спіймати, а для відео цих секунд повинно бути багато.Навіть просто ландшафтне відеознімання потребує професійного підходу, відчуття часу, знання як і куди світить сонце, як розподіляється сонячне світло на місцевості і ще багато-багато різних знань.
Учасники цьогорічного конкурсу, які надіслали свої роботи до спеціальної номінації «Відео», продемонстрували не тільки своє бачення, а й майстерність, допитливість, вміння зафільмувати найцікавіший та неповторний момент. Особливо хочеться відзначити переможців — Любомира Матвіїва, Олександра Рижкова, Сергія Маркова.
Хоча безумовно всі учасники спецномінації «Відео» заслуговують на відзнаку, тому що фільмування живої природи потребує зусиль, умінь та навичок. А найкращі автори отримають цінні призи від партнера конкурсу “Manfrotto UA”».
