«У нас загинули сусіди. Наша собака злякалася. Ми ще не могли знайти кішку, і я переживав за неї» — розповідає 10-річний В’ячеслав.
Разом із батьками хлопчик чекає весь ранок під під’їздом свого будинку на завершення рятувальної операції. Сьогодні його 9-поверховий будинок у Києві було зруйновано після чергової масованої атаки. 
«Вибух був вночі. Ми спали, але одразу прокинулися. Спочатку був гул — він наростав, а потім усе вибухнуло. У нас вилетіли вікна. Дрон влучив десь над нами. Ми на першому поверсі, але я дуже злякався. Зараз трошки краще, але хвилююся, що з моєю кімнатою та речами. Рятувальники гасять вогонь на верхніх поверхах, і вся вода ллється вниз у нашу квартиру. У нас, мабуть, усе плаває», — каже серйозний хлопчик в окулярах. 
Він показує свій вибитий балкон та вікна дитячої кімнати без скла на першому поверсі постраждалого будинку. Поверхи вище квартири В’ячеслава затягнуті димом. З другої ночі ДСНС евакуює тут людей, деблокує постраждалих та розбирає завали.
Він тримає на повідку доброго коричневого пса Чіпа, а його мама Таня накриває теплою ковдрою переноску, де сидить перелякана й змерзла кішка. В’ячеслав сьогодні мав іти до школи на уроки, але натомість тепер чекає, коли стане безпечно зайти в дім, щоб побачити стан своїх речей. «Мабуть, мій комп’ютер залило водою, і я не знаю, чи зможу тепер вчитися», — каже він і обіймає маму. 
Свобода завжди має ціну
