В Україні фіксується зростання впливу тютюнових компаній на формування державної політики. Про таке свідчать дані «Глобального індексу втручання тютюнової індустрії – 2025», повідомляє ГО «Життя». Цього року наша держава отримала 50 балів зі 100 можливих — на 6 пунктів більше, ніж у 2023 році. Індекс розроблений «Глобальним центром належного врядування у сфері контролю над тютюном» (GGTC) за підтримки ініціативи STOP.
Серед основних викликів, зафіксованих у звіті, — спроби змінити податкове законодавство для повернення преференційних ставок для тютюнових виробів для нагрівання (ТВЕН), що призвело до підвищення акцизу на ці вироби на 25% менше, ніж на звичайні сигарети.
Дослідники наголошують: зростання впливу індустрії — це тривожний сигнал. Тютюнові компанії використовують законодавчі прогалини та політичні звʼязки, аби заблокувати ефективні антитютюнові реформи. Зокрема, йдеться про спроби знизити акцизи на вироби для нагрівання та повернути податкові пільги. Такі кроки підривають не лише політику у сфері охорони здоровʼя, а й спроможність держави виконувати базові функції в умовах війни.
«Зростання втручання тютюнової індустрії на формування державної політики для України — це тривожний сигнал. Тютюнові компанії прагнуть створити нормативні умови для залучення нових споживачів тютюну та нікотину, перш за все серед дітей, що очевидно призведе до поглиблення демографічної катастрофи в Україні. Завдання суспільства та уряду – не допустити, щоб корпоративні інтереси ставали вище за здоров’я людей», — зазначив Дмитро Купира, програмний директор ГО «Життя».
«Аналізуючи приклади втручання тютюнової індустрії, ми спостерігаємо ознаки дій спрямованих на підрив спроможності урядових інституцій забезпечувати реалізацію національного законодавства, а відтак реалізовувати функції держави. В умовах повномасштабної війни це додатково ослаблює спроможність уряду концентруватися на питаннях обороноздатності», – підкресливСергій Миткалик, голова правління ГО «Антикорупційний штаб».
Попри загрозливі тенденції, звіт також фіксує позитивну динаміку: 18 країн світу впровадили міжсекторальні заходи, а 46 держав — активно протидіяли хибним твердженням про «зменшення шкоди», зокрема заборонивши електронні сигарети та вироби для нагрівання.
Рекомендації звіту:
▪ виключити будь-яку співпрацю держави з тютюновою індустрією;
▪ забезпечити прозорість контактів із тютюновими компаніями та їхні витрати на лобізм;
▪ відмовитися від надання будь-яких пільг чи підтримки тютюновим компаніям;
▪ впровадити етичні стандарти для держслужбовців.
Україні ж при розробці державної політики у сфері попередження та зменшення вживання тютюну та нікотину серед населення ключовим є дотримання законодавчих норм та міжнародних зобов’язань. Зокрема, стаття 4 Закону України №2899-IV визначає пріоритетність політики у сфері охорони здоров’я над фінансовими, податковими та корпоративними інтересами осіб, пов’язаних з тютюновою промисловістю.
Не менш важливим є забезпечення виконання статті 5.3 Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, яку Україна ратифікувала, взявши на себе зобов’язання захищати політику громадського здоров’я від комерційного та корпоративного впливу тютюнової індустрії.
Реалізація цих змін дозволить зміцнити політику охорони здоровʼя, зменшити передчасну смертність і створити підґрунтя для здорового майбутнього.
