Операція «Павутина» – найважливіша подія для українців як натхненний приклад для всього світу.
Остаточне закінчення «мораторію на критику влади під час війни». «Картонкові протести». Відстоювання справедливості попри воєнний стан. І досягнення результату у відстоюванні роботи антикорупційних органів. Антикорупційні розслідування та судові процеси важливі. СПРАВА МІНДІЧА. Від «картонкових протестів» до власне результатів розслідування. Тут були й перемоги, й знахідки, й провали чи замовчування — тому ця медіаподія цінна як своєрідний відбиток ситуації в наших медіа.
Мобілізація. І все що з цим пов’язано: від нестачі людей на фронті до контрактів 18—24 і нових правил виїзду за кордон для молодих хлопців до 23 років.
Посилення ролі документалістики та журналістики, яка фіксує воєнні злочини. Документальні фільми, репортажі з фронту, свідчення — важливий елемент внутрішньої і міжнародної комунікації України.
Війна дуже сильно «підсвітила» поняття відповідальності медіа. Перед аудиторією і перед майбутнім.
Журналісти стають «персональними медіа». Аудиторія дедалі частіше стежить не за брендом, а за конкретною людиною. Журналісти ведуть власні телеграм-канали, Substack-розсилки, ютуб-канали. Для великого медіа репутація та впізнаваність журналіста стає важливим активом.
Рік показав, що вигорання журналістів, особливо у воєнній і кризовій журналістиці, напряму впливає на якість контенту та стійкість медіа. Своєчасні відпустки, ротація навантаження та підтримка є управлінською необхідністю, а не додатковою опцією.
Неймовірне зростання популярності стримінгових музичних платформ, в умовах війни (втрати території, труднощі з електрикою, демографічні зміни) українці, як виявилось, потребують живого спілкування й обирають традиційне радіомовлення з живими ведучими і постійним прямим ефіром.
Посилення домінування соціальних мереж як механізму отримання інформації та ШІ як її консолідованого джерела
Повернення відкритості парламенту – поверненням трансляцій.
Переформатування глобального медіа ринку та його гравців. Боротьба Netflix і Paramount за купівлю Warner Bros.
Новий рівень розуміння вибагливості української глядацької аудиторії до перегляду телепрограм та колективного обговорення гімно-контенту зомбоящика. Телевізор впевнено вмирає в Україні. Якби не кошти платників податків – а це майже 4 мільярди гривень – 70% телеканалів збанкрутували і припинили своє існування. Те, що українці побачили на прикладі «Холостяка 14» – найпопулярнішої програми в Україні, яку насправді дивилось менше 2% українців. Часи з аудиторією під 80% минули. Тепер люди у соцмережах активно обговорюють як маячню можна транслювати на всю країну ще й за їхні податки. Скільки можна глядачів мати за дебілів? Питання часу: доки українці дозволятимуть олігархам і їхнім представникам у Кабміні та кишеньковим нардепам марнувати податки українців на забаганки мільярдрерів – власників телеканалів.
Розвиток нових форматів контенту, зокрема, вертикального – сторіз у ютуб та Тік-ток. Коротке відео — головний формат, №1. Текст поступається відео за охопленням. Навіть серйозні теми потребують подачі через відео, часто у форматі 30—90 секунд.
Ютуб нарощує вплив як найбільша телевізійна компанія у світі та у кожній окремій країні.
Оподаткування OnlyFans.
Українські медіа нарешті вчаться жити без американських грантів.
Піхотинці Денис «Барс» і Дмитро «К2» тримали оборону в районі Костянтинівки 130 днів удвох. Це урок великої незламності та вірності, ще одне нагадування від нашого війська, що за найскладніших, навіть неможливих обставин, можна не тільки вистояти, а і продовжувати боротьбу за своє та своїх. Більшість українців дізнались про подвиг героїв із соцмереж.
Ми, як і весь світ, бачимо, що аудиторія активно споживає «інформаційний фастфуд» у вигляді коротких відео на популярних платформах і читає короткі новини у месенджерах. Часто шукає відповіді на складні питання не у традиційних медіа і розлогих матеріалах, а у чатів ШІ. У чому дуже «допомагає» зараз Гугл, ставлячи у пріоритет відповіді штучного інтелекту, а не посилання на першоджерела.
Посилення ролі ШІ у виробництві музичного контенту. Музика, згенерована повністю чи частково штучним інтелектом, ставить серйозні виклики перед живими творцями і радіостанціями.
Вступ Трампа на посаду президента, де він атакував грантове і державне фінансування медіа у США та всьому світі. Це вже призвело до закриття багатьох медіапроектів
Продовження деградації невеликих медіа у всьому світі під тиском безплатних соцмереж.
Також під впливом «простих пояснень і фактів» у соцмережах продовжується перемога «суб’єктивної» журналістики над «об’єктивною». Коли у статті читачу не тільки пояснюють про щось, а й пояснюють, чому автор так вважає. А відтак вже і в США, і в Україні окремого ютубера можуть вважати окремим медіа.
Новини все рідше спеціально шукають читачі — їх дедалі частіше «ловлять» у стрічці соцмереж. Якщо новина не адаптована під соцмережі, її фактично не існує.
Встановлення AI-агента у пошуковик Google.
Фінансова модель медіа має бути диверсифікованою. Реклама більше не гарантує фінансової стабільності медіа. Потрібно розвивати альтернативні джерела доходу та просування: підписки, розсилки, спецпроєкти, нішеві заходи й колаборації з бізнесом на основі соціальної відповідальності.
Аудиторія цінує чесність більше, ніж ідеальність. Протягом року на прикладі комунікаційних команд різних структур ми побачили, що відкриті пояснення, вибачення за помилки й публічні уточнення підвищують лояльність аудиторії. Урок полягає в тому, що довіра будується не на безпомилковості, а на готовності відповідати за свій контент і вести діалог із читачами.
Заборона соцмереж в Австралії для дітей віком до 16 років. Це ніби й далеко від України, проте в країнах ЄС і не тільки вже не перший рік тривають розмови про вплив соцмереж на неповнолітніх. Для України ця розмова ще в майбутньому, проте її наслідки ми точно відчуємо, коли б це не сталося.
Тренд, який мене бентежить: величезна кількість нових проєктів інтерв’ю. Вони творяться не лише журналістами, не лише блогерами, але й фахівцями різних професій, які вирішили самовиразитися саме в цьому жанрі. Самі по собі інтерв’ю не є ні доброю, ні поганою ідеєю, проте нам не подобається ілюзія, ніби хто завгодно може зробити інтерв’ю. Не хотілося б цей непростий жанр журналістики профанувати.
Lviv Media Forum – дозволяє говорити назовні, а не тільки нам, українцям, між собою. Цьогоріч подія була винятково англійською, на ній була, здається, рекордна за всі роки кількість закордонних медійників і медійниць. І це про можливості ділитися власним досвідом за чашкою кави під час брейків чи дискутуючи на панелях.
Усвідомлення сили регіональних медіа. Насправді журналісти з областей не люблять цей термін, бо регіональність, на жаль, часто сприймається як провінційність, посередня якість і обмеженість. Є якісні й неякісні медіа, і це не залежить від їхньої геолокації. Тож ключовим медіатрендом року вважаємо зростання впливу якісних медіа, що працюють у областях. Це і про фіксацію наслідків обстрілів, коли саме місцеві медійники й медійниці обирають поступитися оперативністю, поки на «прильоті» працюють рятувальники, медики, правоохоронці й колеги, аби тільки не наразити їх на небезпеку повторного ворожого удару. Це і про етичність у висвітленні втрат, коли найболючіші, але й потенційно вірусні фото й відео не публікуються, аби не завдати болю. Це і про сміливість робити розслідування, про які здебільшого не говорять національні медіа, але які змінюють ситуацію в регіоні. Це і про неймовірну любов до рідного краю, завдяки чому ми збагачуємося культурною спадщиною. Пишаюся медійниками й медійницями, що попри все не кидають журналістику.
Соцмережі в Україні поховали новинне TV. Ведучі просто перечитуть те, що знайшли в Фейсбуці, твітері. Але кожен з нас це може зробити. Соцмережі змусили трансформуватися медіа. І в цьому полягає найбільший виклик, бо давно вже не можна обмежуватися лише сайтом, ютуб-каналом чи групою на 100 тисяч підписників у Фейсбуці . Швидкість зчитування інформації така, що медіа, аби зберегти вплив, мусять змінювати підходи до виготовлення контенту, адаптовувати свої формати, зняти «білі пальта» й іти до аудиторії так, аби бути почутими.
