Дуже сильно ріже вухо побажання миру. Це якось так, ніби ти хворий на рак, а тобі бажають не одужання, а щоб ти менше перед смертю страждав.
Мир без перемоги для нашої країни – це та сама смерть, тільки розтягнута у часі і трошки лайтовіша. Всі серйозні аналітики, українські і закордонні сходяться в одному: ціль путіна і росії не Донецька область і визнання Криму, а ВСЯ Україна.
Поведінка окупантів на окупованих територіях показує, що буде з Україною в разі окупації – тотальний геноцид, заборона на українську мову і культуру, знищення, витіснення, або асиміляція місцевого населення і МАСОВЕ завезення на окуповані території етнічних росіян з росії.
У разі підписання миру і збереження російської держави в її сучасних кордонах, включно з нашими окупованими територіями, росія ОБОВ’ЯЗКОВО нападе знову. Бо завоювання всієї України – це мета, заради якої росія почала цю війну, понесла і продовжує нести катастрофічні економічні втрати. І росія НЕ МОЖЕ просто так нас відпустити після того, як втратила такі величезні ресурси на нашу окупацію.
Я розумію політиків, які говорять про мир. Вони думають категоріями виборів, а не категоріями виживання країни. Всі вони прекрасно упаковані і в разі, якщо проїб#ть країну продовжать жити своє найкраще життя десь в Іспанії, Ізраїлі чи Штатах.
Але ж не ми. Ми не виживемо, якщо буде мир без перемоги. Нам нікуди їхати. Тут поховані наші рідні. Тут наша земля. Тут ростуть наші діти. Ми не можемо просто кинути все і поїхати в засвіти.
Нам потрібен не мир, а перемога. Це не заклик воювати. Це заклик розплющити очі і подивитися вгору. Подивитися в лице неприємній правді: мир без перемоги – це передача війни нашим дітям. Бо ми усралися, не змогли і тепер за батька воюватиме син. Бо батько устал. Хотєл побить с сємьйой. Не народжений для війни. То обрав передати війну своєму сину.
Як би нам не хотілося закінчити війну, справжній мир можливий тільки після перемоги. Тільки після перемоги Україна буде ГАРАНТОВАНО відбудована. Обіцянки Трампа , що в Україні будуть в три рази більші зарплати – це такі самі обіцянки, як 4 тисячі доларів вчителям. НІХТО НІКОЛИ нам НІЧОГО не дасть. Єдиний шлях жити заможно після війни – перемогти росію і ДОБИТИСЯ від неї репарацій за всі знищені міста, вибитих людей, катування, зруйновану енергетику і засмічені мінами поля.
Тільки після ПЕРЕМОГИ можна ставити питання про відведення російських військ від наших кордонів. Ніякий мир не змусить росію прибрати з наших кордонів свої війська.
Бо як би нам не хотілося вірити, що президент підпише потужний мир, ми, хто має мізки, знаємо, що мирна угода пишеться в Москві. А значить, ніякий потужний мир нам не світить навіть в теорії.
І чим раніше ми всі приймемо реальність і почнемо працювати на перемогу, а не чекати від старих під@рів миру, тим більші шанси перемогти і зберегти себе, наш народ на своїй землі.
Тому прошу вас не бажати мені миру. Побажайте краще крові, поту і сліз. Бо тільки так здобуваються перемоги і ПРАВО НА ЖИТТЯ. Ніяк інакше
