Моя покійна мама Валентина розповідала таку кумедну історію про радянські часи. Якось у 80-х роках у Києві раптом пропали презервативи. Хоч вони були поганої якості, але інших не було і чоловіки користувались якими були.
А тут якраз начальство відправило її в Москву у відрядження. Колеги по відділу в НДІ й кажуть: “Купи-ка, Валя, нам гумових виробів”. Ну й дали: хто рубль, хто трішку, хто п’ятірку. Довелося писати список. На 50 рублів всіх і не згадаєш .
“Гумовий виріб № 2” коштував тоді 4 копійки за 2 штуки. На рубль давали 50 штук. Складені стрічкою. Білий непрозорий папір і чорними буквами “Главхімпром”. В асортименті були й по 1 штуці за 2 копійки і розмазано-рожевим надруковано: “Баковський завод гумових виробів”.
Чутки, що “можуть привезти”, пройшлися і по сусідах з інших відділів. До Валі прийшов “старший товарищ”. Приніс ще 200 рублів і попросив “на всі”. На німе питання: “Кому стільки?”, він відповів, що “обіцяв не розголошувати” і “у нього цілий список”.
Але як купити презервативи на 250 рублів по 4 копійки за упаковку?
У першій з московських аптек, після того, як попросили на 5 рублів, дивитися “кому стільки”, прийшла сама завідувачка. Довелося розповідати і про НДІ, і про список. Вона довго сміялася і продала на 20 рублів.
В іншій — попросили паспорт. Історії не повірили і попросили пред’явити посвідчення про відрядження. Подивившись, що там написано “науковий співробітник”, також продали. Але вже не сміялися.
Купували презервативи для київських колег і співробітників відділу московського НДІ, куди було відрядження. На питання, де у вас тут ще аптеки, вони, звичайно, запитали: “Навіщо?” Потім було звичне: “Кому стільки?” Всі довго ржали, але купувати гумовий виріб пішли. І навіть аспірантів послали разом з лаборантами.
Всі стрічки з № 2 складалися в заздалегідь орендовану комірку в камері зберігання на Київському вокзалі. 15 копійок, щоб відкрити, і 15 копійок, щоб закрити. В результаті вийшов величезний целофановий пакет з ручками. Вщерть набитий презервативами.
Тоді не було митного контролю. Уявіть собі обличчя прикордонників і німе питання: “Кому стільки?”
До речі, знаєте, чому називалося “Гумовий Виріб № 2”?
Багато хто жартував, що протигаз в СРСР був виробом “номер один”. Бо презервативи випускав той самий завод, що й протигази. А обидва — засоби особистої безпеки чоловіка. Але все виявилося дуже банально. Цифра на упаковці вказувала на розмір.
Таку країну просрали, в якій не можна було безпечно навіть покохатися… (насправді ні 🙂 )
Міжнародний олімпійський комітет лобіює росіян, які підтримують війну росії в Україні та дискримінував українського спортсмена Гераскевича
