42% дописів у соцмережах вимагали повернення Михайла Федорова і лише у 10% порушували питання реформ

Поділитися

Центр досліджень «Детектор медіа» презентував дослідження протестного дискурсу липня–серпня 2026 року. Аналіз понад 3,7 тисячі найвпливовіших публікацій у X, Threads, TikTok та Bluesky виявив персоналізацію суспільних вимог, функціональний розподіл соцмереж та комунікаційний дефіцит як головний детонатор вуличної кризи.

Центр досліджень «Детектора медіа» оприлюднив аналітичний звіт «“Федорова вирніт!”: як реагували на звільнення Михайла Федорова найпопулярніші користувачі Х, тредсу й тіктоку»
Дослідження охоплює другий цикл масових вуличних та цифрових протестів в Україні за час повномасштабної війни, що спалахнув після відставки уряду Юлії Свириденко та невнесення кандидатури Михайла Федорова на посаду міністра оборони.

Головний висновок звіту: на відміну від протестів липня 2025 року на захист НАБУ і САП («картонковий Майдан»), де вимоги стосувалися незалежності інституцій, у 2026 році суспільна мобілізація потрапила в «пастку персоналій». Суспільство висунуло точкові вимоги щодо конкретних посадовців, тоді як питання системних реформ хадишились на другому плані.

Ключові факти та цифри дослідження:

  • 3 777 публікацій із високим охопленням (1000+ підписників або 1000+ реакцій) проаналізовано за допомогою аналітичної системи YouScan та мовної моделі Gemma 4.
  • 1,6% (62 дописи) з усіх аналізованих повідомлень згадували про відставку всього Кабінету Міністрів України як системну політичну подію.
  • 42,1% (1 589 дописів) закликали повернути Михайла Федорова до Міноборони або виступали проти його звільнення.
  • 10,0% (114 дописів) серед тих, хто підтримав протести, порушували питання обґрунтованості реформ, цивільного контролю над ЗСУ, прозорості закупівель чи процедур кадрових призначень.
  • 17,7% (669 дописів) містили критику Президента Володимира Зеленського, причому основним мотивом став брак комунікації та роз’яснень щодо кадрових рішень.
  • 77,9% (2 943 дописи) з аналізованого датасету припадає на мережу X (Twitter), яка стала головним осередком мобілізації та гострої дискусії.

Персоналії замість системних правил

Як зазначають автори дослідження, зосередження уваги на постаті Михайла Федорова затінило ширший порядок денний кадрової перебудови уряду. У липні–серпні 2026 року вимоги протестувальників у Києві, Львові, Дніпрі, Харкові, Одесі та інших містах здебільшого зводилися до гасла «Федорова вирніт!».
«У 2026 році в Україні знову спрацювала “пастка персоналій”, коли суспільний протест мобілізується довкола конкретного лідера чи міністра. За даними соціологічних опитувань KSE, понад 80% учасників вуличних акцій декларували, що припинили б протест, якби Федорова повернули в Міноборони. Суспільство вимірює успіх протесту точковими кадровими рішеннями, а не гарантіями сталості інституційних змін», — йдеться у звіті Центру досліджень «Детектора медіа».
Серед 1 313 дописів на підтримку Федорова домінувала аргументація про нього як «ефективного й інноваційного міністра» (87,2%) та заклики «не ламати те, що працює». Лише 15,7% згадували про реформи та інновації у контексті системного розвитку відомства.

Дефіцит зрозумілої інформації від влади та гасло «Зеленський — поясни!»

Критика Президента Володимира Зеленського зафіксована у 17,7% публікацій. Проте дослідники застерігають від трактування протестів як суто антипрезидентських: лише 19% дописів на підтримку протестів одночасно містили критику глави держави.
Ключовим тригером суспільного обурення став комунікаційний вакуум. Ухваливши рішення про відставку уряду та не подавши кандидатуру міністра оборони до парламенту, влада не надала вчасних і вичерпних пояснень. Це спровокувало появу гасла «Зеленський — поясни!» та змусило громадян заповнювати інформаційну порожнечу чутками про політичні інтриги.

Право на протест під час війни та участь військових

Дослідження приділяє увагу нормативно-правовій рамці мирних зібрань в умовах воєнного стану (ст. 39 та ст. 64 Конституції України). Згідно з офіційним роз’ясненням Генерального штабу ЗСУ та Міноборони, військовослужбовці мають право брати участь у мирних зібраннях у позаслужбовий час та висловлювати громадянську позицію. Водночас у соцмережах набули розголосу окремі випадки напруги, як-от оголошення в СЗЧ військового підрозділу «Рарог» або затримання поліцією адміністратора протестного чату, що підкреслює чутливість теми захисту прав військових під час війни.

Рекомендації:

  1. Органам влади: Запровадити обов’язковий стандарт завчасної та змістовної комунікації кадрових рішень у секторі безпеки й оборони, а також створити законодавчі гарантії збереження реформ незалежно від персони міністра.
  2. Медіа: Переносити фокус із персоніфікованих закликів («поверніть / звільніть») на системні теми — функціонування інституцій, прозорість закупівель та цивільний контроль.
  3. Громадському сектору: Виступати мостом діалогу між протестувальниками й владою, а також забезпечити моніторинг дотримання прав військовослужбовців.
Методологічна довідка
  • Джерела даних та охоплення: Досліджено 3 777 дописів у соцмережах X (Twitter), Threads, TikTok та Bluesky за період від 12 липня до 3 серпня 2026 року.
  • Критерії відбору: До датасету увійшли публікації акаунтів із понад 1 000 підписників (39% даних), а також дописи з менших профілів, які отримали від 1 000 переглядів або реакцій (61% даних). Аналізувалися лише тексти публікацій без урахування коментарів.
  • Інструмент збору та пошукові запити: Збір здійснено через аналітичну систему YouScan за двома основними парами слів: «Федоров / міністр» та «Федоров / протест» (з відстанню від 1 до 3 слів між ними в реченні).
  • Обробка даних та валідація: Первинне кодування здійснювалося за допомогою великої мовної моделі Gemma 4 (26 млрд параметрів) за 20 категоріями аналізу, після чого дослідники провели ручну верифікацію та уточнення результатів.

Мартіна Макєєва із своїм віршем – це метастази російського світу в Україні, намагання виправдати своє зросіщення, а не докласти зусиль, щоб відмовитись від окупанського і прийняти український світогляд