Їхав на ВЛК — опинився в реанімації з розірваною легенею: справу розслідують, керівника Звенигородського ТЦК, що на Черкащині після інциденту звільнили
«За 54 роки я не зустрічав такого принизливого ставлення та знущань до себе», — розповідає чоловік, який звернувся до мене. Із Звенигородки його мали доставити до Умані для проходження ВЛК. Він мав пройти звичайну офіційну процедуру. Натомість опинився на операційному столі, а лікарі боролися за його життя. Множинні переломи ребер, розрив легені та пневмоторакс.
За словами потерпілого, у Звенигородському ТЦК та СП його били й обливали холодною водою. Людина прийшла на офіційну процедуру, а за кілька днів опинилася в реанімації з тяжкими травмами. Як таке взагалі могло статися?
❗️Наразі це вже не просто історія зі слів. Я надіслав листи до Черкаського зонального відділу ВСП та ГУНП у Черкаській області. Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону розслідує кримінальне провадження за ч. 1 ст. 122 КК України — умисне заподіяння тілесних ушкоджень, та ч. 1 ст. 146 — незаконне позбавлення волі. Є й реакція з боку обласного військового командування — керівника Звенигородського районного ТЦК та СП звільнили з посади!
Але на цьому історія точно не має закінчуватися. Тепер слідство має встановити, що саме сталося, хто причетний до побиття чоловіка, хто це бачив і чи намагався хтось приховати те, що відбулося. На жаль, подібні історії ми чуємо з різних куточків України. І найстрашніше — коли до них починають звикати. Але такі історії не можуть ставати нормою. Як так може бути, що людина заходить у державну установу для проходження офіційної процедури, а потім опиняється в реанімації з пробитою легенею?
Цього разу, на щастя, чоловік вижив. Але такі випадки можуть закінчуватися значно страшніше — люди можуть помирати. І тут йдеться вже не лише про один конкретний випадок. Йдеться про довіру людей до держави. Якщо людина боїться, що після потрапляння до державної установи може вийти звідти побитою, — це вже проблема.
‼️ Я уважно слідкую за цією ситуацією. Водночас важливо не лише карати винних у конкретних випадках, а й викорінювати ганебні практики, які роками могли сприйматися як «норма» в окремих ТЦК та СП. За те, щоб система працювала законно, без принижень, насильства та свавілля — пряма відповідальність військового керівництва — від безпосередніх керівників на місцях до найвищого рівня командування. Бо порядок у системі починається з відповідальності тих, хто нею керує!
