Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка оприлюднив довгий список творів, допущених до першого туру конкурсу 2027 року. До переліку увійшли 110 робіт у 14 номінаціях, серед яких з’явилася нова категорія «Архітектурне мистецтво»
Опублікували перелік творів, висунутих на Шевченківську премію 2027 року – а я так люблю статистику! Далі мова лише про «словесні» номінації, які мене цікавлять передовсім.
(Але якраз цьогоріч найбільша інтрига – в номінації «Кіно»: вдруге номіновані «Будинок Слово» і «Памфір». От кому з них дадуть премію – це буде дуже показово в сенсі естетичних орієнтирів. Хоча там іще два фільми є – «Втомлені» та «Сірі бджоли»; не дивився.)
Усього на премію в номінаціях «Проза», «Поезія», «Літературознавство і мистецтвознавство» та «Публіцистика і журналістика» претендують п’ятдесят два друковані твори (плюс два телерадіопроєкта в «Публіцистиці»). Чимало авторів номінуються вперше, але є й бувальці. (Примітка: номінантів 2009 року, здається, ніде не оголошували, у 2011 році опублікували лише шорт-ліст, але, думаю, на загальну картину ці пробіли не дуже вплинули.)
Два випадки зазначу окремо.
Уп’яте номінується чи то лавреат, чи то не лавреат Василь Шкляр. Нагадаю: у 2011 році комітет присудив премію «Чорному Ворону» (не коментую), Шкляр написав Януковичу сміливий відкритий лист: «Засвідчую Вам свою повагу і прошу Вас врахувати в Указі з нагоди нагородження лауреатів Шевченківської премії моє прохання про перенесення нагородження мене Шевченківською премією на той час, коли при владі в Україні не буде українофоба Дмитра Табачника. Моя позиція, пане президент, ніяк не стосується Вас особисто, але поки при владі є Дмитро Табачник, я не зможу прийняти премію». Янукович удовольнив бажання. От, тепер Табачника нема, і Шкляр знову номінується.
А ще в «Поезії» номіновано збірку «Четверта хвиля: вірші з війни» Бориса Гуменюка («Національна премія імені Тараса Шевченка присуджується лише живим – і де-юре зниклий безвісти вважається живим»).
Все це я не буду коментувати.
Суто статистика:
Всьоме висувається на премію Олег Романчук (2014, 2021–2024, 2026, 2027);
вшосте – Віктор Жадько та Анатолій Шкуліпа (цей подається щороку, починаючи з 2022);
уп’яте, як сказано, – Василь Шкляр;
вчетверте – Роман Кухарук, Марія Людкевич, Костянтин Мордатенко, Світлана Короненко і Юрій Мосенкіс (він теж щороку, з 2024);
втретє – Віктор Неборак, Володимир Даниленко, Микола Славинський, Василь Махно, Ольга Воробйова і Володимир Олійник (плюс Андрій Цаплієнко, але він із телерепортажами, а не з книжкою);
вдруге – Галина Крук, Андрій Пучков, Артур Дронь, Володимир Нікітенко, Михайло Жайворон, Василь Іванина (його дилогія про Розумовських вже номінувалася минулого року), Петро Іванишин і Віктор Оліфіров.
Літератори взагалі бувають дуже терплячі. Леонід Горлач отримав премію з десятого разу (1986, 1988, 1992, 1995, 1996, 1998, 2005, 2006, 2008, 2013) – але ж отримав-таки! На другому місці – Петро Перебийніс, який став лавреатом, номінувавшись увосьме (1983, 1991, 1997, 1998, 2005–2008).
Але не всім так щастить. Серед багаторазових номінантів, які [поки що] не стали [або вже й не стануть] лавреатами, теж є свої рекордсмени:
Валерій Бебик висувався дванадцять разів підряд (2013–2024, все за теле- й радіопрограми);
десять разів – Рауль Чілачава (1991–2025) і Микола Боровко (1994–2024);
дев’ять – Олександр Михайлюта і † Олег Чорногуз;
вісім – † Ганна Чубач;
сім – † Василь Скуратівський, † Василь Рубан, † Дмитро Степовик, Андрій Гудима, Сергій Гальченко і цьогорічний номінант Олег Романчук.
Тим, хто висувався шість і менше разів, і ліку нема. Серед них були цілком гідні кандидатури – наприклад, чотири рази були серед номінантів Андрій Содомора і † Мойсей Фішбейн. Проігноровані.
Найстаршим серед лавреатів є Юрій Щербак (91 рік і 4 місяці), у нього ж – найбільший проміжок між першою номінацією і п’ятою, переможною (1988–2026). На другому місці – теж Юрій, але Шерех (91 рік і 2 місяці, номінації 1994, 1998, 2000 рр.). Наймолодша лавреатка – Євгенія Подобна (30 років). Посмертно премію отримав Василь Симоненко, який помер у 28 років.
Серед видавництв безумовне лідерство – з очевидної причини – у «Радянського/Українського письменника» (понад сорок премійованих творів), а якщо брати тільки книжки, видані в період незалежності, то по чотири премії отримали той-таки «Український письменник» і «Ярославів Вал», по три – «Либідь», «Факт», «Люта справа», «ВСЛ», «Meridian Chernowitz», «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га» та «Дух і Літера».
Спостерігаємо.
Михайло Назаренко
- Проза: 15 робіт (зокрема твори Юрія Грешка, Володимира Даниленка, Артура Дроня, Тетяни П’янкової, Василя Махна, Василя Шкляра та інших).
- Поезія: 18 видань (зокрема поетичні збірки Павла Вишебаби, Бориса Гуменюка, Галини Крук, Миколи Антощака тощо).
- Літературознавство і мистецтвознавство: 11 досліджень і праць (автори: Олександр Боронь, Петро Іванишин, Віктор Неборак, Андрій Пучков та інші).
- Публіцистика і журналістика: 10 проєктів та книг (зокрема Володимира В’яτровича, Андрія Цаплієнка, Ольги Воробйової та інших).
- Музичне мистецтво: 7 робіт (автори: Святослав Вакарчук, Володимир Зубицький, Пилип Коляденко, Андрій Хайат тощо).
- Концертно-виконавське мистецтво: 5 номінантів (Євген Громов, Богдан Пліш, Наталія Пономарчук, Ірина Федишин та творча група фільму «Дніпрова Сага»).
- Театральне мистецтво: 6 вистав і робіт від театрів з Івано-Франківська, Львова, Ужгорода, Києва, Херсона та Театру Ветеранів.
- Кіномистецтво: 5 повнометражних ігрових та документальних фільмів (режисери Дмитро Мойсеєв, Дмитро Сухолиткий-Собчук, Тарас Томенко та інші).
- Візуальні мистецтва: 5 художніх і монументальних проєктів (Вадим Михальчук, Степан Рябченко, Анатолій Федірко тощо).
- Архітектурне мистецтво: 4 проєкти (Дмитро Аранчій, Сергій Дербін, Ганна Іскіердо та Максим Мятко).
- Фотомистецтво: 8 фотопроєктів і книг (Юрій-Богдан Білак, Юлія Кочетова, Костянтин та Влада Ліберови, Єфрем Лукацький та інші).
- Декоративно-прикладне мистецтво: 2 роботи (Ніна Гончарук та Зоя Сташук).
- Дизайн: 5 робіт (Ліля Дерман, Тарас Руденко, група «Арттриум», Іван Фролов та Вікторія Якуша).
- Творче кураторство культурно-мистецьких проєктів: 9 кураторських команд і проєктів (зокрема Тіна Кароль, Леся Воронюк та Олександр Ткачук з «Всесвітнім Днем Вишиванки», проєкти за участі Тараса Шевченка тощо).
