Це страшна подія, яку згодом назвали трагедією ХХ століття, стала найбільшою техногенною катастрофою. Тоді під час вибуху на четвертому енергоблоці ЧАЕС стався великий викид радіоактивних речовин в навколишнє середовище. Сила вибуху прирівнювалася до 500-та бомбам — таким, які колись були скинуті на Хіросіму.
Сильне радіоактивне випромінювання вразило територію в радіусі 30 кілометрів від місця події. Однак масштаби аварії були набагато більшими. На Тернопільщині в зону ураження потрапили два райони: Чортківський і Заліщицький. Нехай і в 4-ту, але все ж таки аж за пів тисячі кілометрів!!! Правда, через безгрошів’я, “зону вже зняли”…
У 2007 році на Тернопільщині проживало 11 тисяч 344 дітей, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, а путівок для оздоровлення влада виділила тоді лише 1353
Внаслідок Чорнобильської катастрофи постраждало майже 5 мільйонів людей, забруднено радіоактивними нуклідами близько 5 тисяч населених пунктів Білорусі, України та Російської Федерації. З них на Україні — 2293 селища та міст з населенням приблизно 2,6 млн. людей. Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 95% території України зазнало радіоактивного забруднення.
На думку багатьох людей, зокрема тодішньої голови Президії Верховної Ради УРСР Валентини Семенівни Шевченко, ця подія так само як офіційна реакція, яка була продемонстрована у Москві, стала однією з причин розвалу СРСР.
Приблизно 60% радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 чоловік були евакуйовані із зон забруднення.
Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створена 30-кілометрова зона відчуження.
Крім українських населених пунктів, які постраждали від катастрофи, радіаційному забрудненню піддалися селища 19 регіонів Росії, в яких проживали майже 3 млн чоловік. Також радіація швидко поширилася на деяких територіях Білорусії і досягла Європи. Внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції (АЕС), яка відбулася 26 квітня 1986-го року, постраждало 10 мільйонів людей по всьому світу, було забруднено 150 тисяч квадратних кілометрів цінної землі.
Про те, що сталася аварія на Чорнобильській АЕС, жителі прилеглих регіонів дізналися тільки через кілька днів. У країні почалося активне акумулювання сил для ліквідації наслідків аварії. Тоді на гасіння пожежі було кинуто не тільки спеціалізовані пожежні сили, а й цивільні. Під час цих робіт безліч людей отримали смертельні дози опромінення. У 2000-х роках світове співтовариство об’єднало свої сили для вирішення “чорнобильської проблеми”, яка не вичерпалася і до нашого часу.
Європейська карта забруднення цезієм-137внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС
Атлас забруднення України внаслідок аварії на ЧАЕС
Довідка Вікіпедії
Приблизно о 1:23:50 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, який повністю зруйнував реактор. Будівля енергоблока частково обвалилася, при цьому, як вважається, загинула 1 людина — Валерій Ходимчук[5]. У різних приміщеннях і на даху почалася пожежа. Згодом залишки активної зони розплавилися. Суміш з розплавленого металу, піску, бетону і частинок палива розтікалася під реакторними приміщеннями.[6][7]. В результаті аварії стався викид радіоактивних речовин, у тому числі ізотопів урану, плутонію, йоду-131 (період напіврозпаду 8 днів), цезію-134 (період напіврозпаду 2 роки), цезію-137 (період напіврозпаду 30 років), стронцію-90 (період напіврозпаду 29 років). Ситуація погіршувалася в зв’язку з тим, що в зруйнованому реакторі продовжувалися неконтрольовані ядерні і хімічні реакції з виділенням тепла (від горіння запасів графіту), з виверженням з розлому протягом багатьох днів продуктів горіння радіоактивних елементів і зараження ними великих територій. Зупинити активне виверження радіоактивних речовин із зруйнованого реактора вдалося лише до кінця травня 1986 року мобілізацією ресурсів усього СРСР і ціною масового опромінення тисяч ліквідаторів.
