Насті двадцять років, подорожі — її хобі, вже встигла відвідати 13 країн та 89 міст. Торік восени вирішила, що дуже хоче на Канарські острови. «Чому саме Канари? Хотілося екзотики, дослідити інші культури, а не відчути лише «попсовість» готелів all inclusive, де щоденний маршрут обмежується шведським столом та басейном». Настя знайшла бюджетні квитки на літак. Квиток туди й назад, куплений восени на березень, обійшовся у 100 доларів. «Летіла ірландською авіакомпанією Ryanair, яка може пишатися рекордно низькими цінами, — розповідає дівчина. — Із сусідньої Польщі (з Кракова) ми ще з двома друзями летіли у Гран-Канарію. Є ще рейси на Тенеріфе та Фуертевентуру. Ціни на квитки влітку захмарні, але чудовий клімат Канарських островів дозволяє там комфортно відпочивати восени та навесні, а інколи — навіть взимку. Для пошуку бюджетних квитків раджу використовувати сайт Skyscanner. На Канари не потрібно спеціальної візи, лише звичайна шенгенська”.
Допомогти знайти житло і дати багато корисних порад зможуть місцеві. Канарці — легкі, розважливі та приємні люди. Живуть “на власних хвилях”, нічим надто не переймаються, часто усміхаються. До вас просто можуть підійти і привітатись, запитати, звідки ви приїхали. Якщо заблукаєте — кидають все і йдуть шукати місце, яке вам потрібне. Якщо ви відкрита до знайомств людина, можете зупинитися у каучсерфера, тобто людини, яка пропонує своє житло безкоштовно. Усі місцеві добре знають англійську.
“У столиці Лас-Пальмасі два дні користувались каучсерфінгом і жили у сім’ї, — розповідає Настя. — З їхнім сином Хорхе ходили займатись серфінгом. Потім гуляли по місту, знайомились з друзями Хорхе. Українців вони бачили вперше.
Разом із канарськими друзями ми дегустували їхні страви та напої. Сім’я охоче годувала нас своїми фірмовими кабачковими крем-супами. Завдяки цій сім’ї ми зрозуміли, що канарці — це не іспанці. Вони навіть ображаються, коли їх називають іспанцями. Цікавилися політичною ситуацією в Україні, їм цікаво було все. Ми наминали місцеві солодощі, саме на ці дні припав у них Великдень. У центрі міста спостерігали велику релігійну процесію. А от до церкви вранці ніхто не йшов. Храми у них — переважно пам’ятні споруди, і все”.
Щодо їжі, то на Канарах найдешевше готувати її самому. Не лякайтеся, коли в магазинчиках біля готелів ціни будуть досить високими. Дешевше купувати їжу у супермаркетах. У кафе ціни трохи кусаються, піца, наприклад, в середньому коштує 8 доларів.
«Пляжі на Канарах — окрема тема, про яку можна написати книгу, — захоплюється Настя. — Побувавши там, точно не захочеться їхати в якесь інше місце. У Лас-Пальмасі є пляжі з бурхливими хвилями, тож якщо захоплюєтеся серфінгом чи хотіли б спробувати, — вам туди. Амадорес потішить ніжною блакитною водою і карибським піском, а у Маспаломасі здивують екзотичні дюни”.
Познайомилися ми на Канарах і з вихідцями з Британії — Елістером та Крістофером. Ми орендували у них житло у районі ЛГБТ-спільноти, самі того не знаючи. На Канарах британців дуже багато. Ми з Елістером та Крістофером відвідували британські паби та насолоджувались ірландським пивом. Вони показували нам, де найдешевші продукти, та що варто побачити у Маспаломасі. Це місце — рай для любителів гольфу. На завершення нашого перебування Елістер та Крістофер зробили для нас барбекю. Ми розмовляли про все на світі, куштували місцевий смачний алкоголь та різні страви, рецепти яких привезені з Британії. Це добрі люди, відкриті та щирі…”.
«В Україні побутує стереотип, що відпочивати — це надто дорого, а особливо відпочивати за кордоном. А слово “Канари” стало синонімом “крутого” і дорогого відпочинку. Це далеко не так, — підсумовує Анастасія. — Вісім днів перебування на Канарських островах обійшлися мені у 280 доларів. Це разом із перельотом, автобусами до Кракова та з нього, житлом, харчуванням і транспортом на острові». Восени Анастасія знову поїде на Канари — вже придбала квиток за 92 долари.
